У дисертації запропоновано комплексне розв'язання важливої для галузі науки державного управління проблеми обґрунтування теоретико-методологічних засад формування системи реалізації державної політики у сфері освіти для забезпечення цільових трансформаційних процесів на місцевому рівні.Досліджено сутність державної політики у сфері освіти та напрями її вдосконалення на основі адаптивного управління й економіки знань, теоретико-методологічні передумови управління сферою освіти. Ефективність розвитку сучасної освітньої діяльності на місцевому рівні визначає можливість виконання контрольних функцій у сфері фінансової підтримки соціально-економічного розвитку держави. Ознакою прогресивних перетворень у національній економіці має стати створення умов для задоволення потреб реального сектору економіки достатніми фінансовими ресурсами, удосконалення системи механізмів державного регулювання освітньої діяльності на внутрішньому ринку, посилення співпраці з приватним сектором, а також посилення моніторингу якості освіти на підтримку розвитку держави.Доведено, що для реалізації процесу децентралізації влади для розвитку освітньої діяльності важливим є виконання таких завдань: оптимізація функцій управління освітою й діяльності громад управління освітою, що керують відділами освіти районних державних адміністрацій, які є елементами вертикалі державної виконавчої влади; це регулювання повинно здійснюватися за допомогою прийняття основоположних документів, які визначають державну політику в частині відповідного ефективного фінансування галузі за допомогою бюджетних та позабюджетних джерел. Освітня діяльність в Україні вимагає якісних змін у відтворювальних процесах, змін у структурі органів місцевого самоврядування в галузі управління освітою та їх державного регулювання, нарощування кількісного потенціалу. Усе це покликане задовольнити потреби державних установ і створити потужну платформу для ефективної конкуренції на місцевому та державному рівнях. Державне управління якістю освіти на місцевому рівні є лише складовою державного управління якістю освіти й має специфічні особливості, впорядковуючи способи постановки та досягнення соціально значущих цілей у конкретних умовах управління освітнім середовищем.Побудовано механізм цільового контролю за розвитком інфраструктури освітнього інформаційного простору на місцевому рівні. Освітня політика базується на взаємозв'язку систем державного та громадського управління, що завдяки ефективній їх взаємодії сприяють: удосконаленню освітніх систем; упровадженню модернізації дослідницьких інфраструктур освіти; утворенню контролюючих комітетів; покращенню інструментів фінансової підтримки дослідницьких інфраструктур освіти; активізації участі в міжнародних об'єднаннях дослідницьких інфраструктурах освіти

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат