У дисертації здійснено системне осмислення феноменології збройного протистояння СРСР та Німеччини у період Другої світової війни, вивчено та проаналізовано застосування військ Українських фронтів у наступальних стратегічних і фронтових операціях 1944 року на території України. До наукового аналізу залучено відомості про Дніпровсько-Карпатську, Кримську, Львівсько-Сандомирську, Яссько-Кишинівську та Східно-Карпатську стратегічні наступальні операції та низку фронтових операцій, які проходили в межах стратегічних. Крім того, висвітлюються так звані «забуті операції», а також чинники, що спричинили формування довкола них фігури замовчування і фальсифікацій. Опрацювання значних масивів фактологічних матеріалів, врахування результатів новітніх досліджень дозволили синтезувати нове концептуальне бачення перебігу воєнних дій на території України. На підставі оригінальних методологічних підходів здійснено зіставлення задумів операцій, способів їх реалізації, реального перебігу подій з одного боку, і справжніх, а не уявних, результатів, – з іншого. Проаналізовано, як все це було інтерпретовано історичною наукою різних періодів. Виявлено маніпулятивні технології формування історичної пам'яті про Другу світову війну. Набули подальшого розвитку інтерпретації та оцінки значення операцій Українських фронтів для еволюції воєнного мистецтва. За результатами дисертації розроблено рекомендації з метою використання дослідженого досвіду в теорії воєнного мистецтва, а також у сучасній практиці військового будівництва, підготовки і застосування Збройних Сил України, навчанні та вихованні військових кадрів.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат