Дисертаційна робота виконана з метою обґрунтування науково-методичних засад застосування геофізичних методів для вирішення задач дослідження і охорони об'єктів археологічної спадщини на підставі даних польових геофізичних спостережень та вивчення фізичних характеристик компонентів геологічного середовища та археологічної речовини.Вперше у неруйнівний спосіб виявлено археологічні об'єкти та охарактеризовано просторову структуру чотирьох десятків пам'яток різних хронологічних періодів із залученням геофізичних даних - магнітометрії, томографії електричного опору, георадіолокації. На прикладі ґрунтових могильників черняхівської культури Лісостепу України описаний механізм формування магнітних аномалій над об'єктами, заглибленими до материкового ґрунту, які не зазнавали дії вогню і не містять значної домішки обпаленої глини або ґрунту. Розроблено критерії магнітної стратиграфії багатошарових курганних могильників Північного Причорномор'я. Сформульовано методологічні принципи компліментарного застосування геофізичних методів при геоархеологічних дослідженнях в умовах карстового рельєфу Поділля. Обґрунтовано методологічні засади використання апріорної інформації для інтерпретації даних георадарних досліджень архітектурних споруд.Ключові слова: магнітометрія, томографія електричного опору, георадарний метод, археологічна пам'ятка, фізико-археологічна модель, ґрунт, культурний шар.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат