Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.33 — медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. — Одеський національний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2021.У дисертації розв'язано важливу й актуальну проблему сучасної гепатології, яка стосується оптимізації лікування хворих на хронічний вірусний гепатит С (ХВГС) із супутньою неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП). На основі комплексного обстеження хворих було доведено, що пацієнти з ХВГС, які досягли стійкої вірусологічної відповіді, знаходяться в групі ризику, що пов'язано з коморбідною патологією печінки, яка виходить на перший план після елімінації вірусу та призводить до подальшого прогресування фіброзу і формування цирозу печінки. На основі експериментального дослідження вивчено вплив суспензії бентоніту та мінеральних вод різного хімічного складу щодо функціонального та морфологічного стану печінки щурів із моделлю експериментальної НАЖХП. Встановлено, що під впливом обраних чинників покращуютьсядетоксикаційна та білокутворювальна функції печінки, стан ліпідного та вуглеводного обмінів на тлі зменшення запальних процесів у печінці. У хворих на ХВГС із супутньою НАЖХП, у яких після курсу противірусної терапії відбулась елімінація вірусу гепатиту С, встановлена ефективність наступного етапу терапії — застосування маломінералізованої кремнієвої гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води у подвоєному дозуванні, «сухих» вуглекислих ванн, бентоніту, що підтверженонормалізацією показників цитолітичного та холестатичного синдромів, відновленням ліпідного та вуглеводного обмінів, нормалізацією профілю адипокінів, позитивним впливом на фібротичні зміни печінкової тканини та стеатоз печінки, відновленням якісного та кількісного складу мікрофлори кишечнику, підвищенням якості життя хворих.Встановлено позитивний вплив диференційованого застосування надвисокочастотної терапії, вітафонтерапії, маломінералізованої кремнієвої гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води у хворих на ХВГС із супутньою НАЖХП, які отримували альфа-2b інтерферон та рибавірин щодо запобігання розвитку побічних ефектів стандартної противірусної терапії, прискорення та стабілізації біохімічної відповіді, підвищення рівня вірусологічної відповіді та якості життя хворих.Проведені експериментальні, клінічні, лабораторні та інструментальні дослідження дозволили розробити та запропонувати методи лікування (мінеральна вода у подвоєному дозуванні, «сухі» вуглекислі ванни, бентоніт) НАЖХП, яка залишається у хворих на ХВГС після успішної елімінації вірусу і може призводити до подальшого розвитку стеатогепатиту та фіброзу печінки.Ключові слова: хронічний вірусний гепатит С, неалкогольна жирова хвороба печінки, противірусна терапія, вірусологічна відповідь, мінеральна вода, надвисокочастотна терапія, вітафонтерапія, «сухі» вуглекислі ванни, бентоніт.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат