Дисертаційну роботу присвячено науковому обґрунтуванню та поглибленню теоретичних, методологічних і науково-прикладних положень щодо забезпечення управління трудовим потенціалом аграрної сфери як базового імператива сталого розвитку галузі й національного господарства. Проведено соціально-економічний аналіз функціонування та розвитку аграрної сфери, визначено їх організаційно-економічні важелі: науково-технічний прогрес; розвиток підприємництва; розвиток інноваційних форм господарювання та сільських територій; удосконалення державної аграрної політики; розробка правової бази щодо питань захисту сільгоспвиробників і засад сталого землекористування; функціонування ефективних інститутів на аграрному ринку для підвищення рівня життя сільського населення; запропоновано визначати умови сталого розвитку аграрного сектору з урахуванням процесу оновлення адміністративно-територіального устрою України та створення нових економічних агентів – об'єднаних територіальних громад як перспективної моделі, що завдяки синергетичному ефекту може забезпечити сталий розвиток сільських територій, реалізацію екологічних, соціальних та економічних цілей сталого розвитку національного господарства. Розроблено концептуальні основи управління трудовим потенціалом в аграрній сфері шляхом створення «точок економічного зростання», якими можуть виступати об'єднані територіальні громади, на їх основі передбачено формування нового економічного укладу в сільській місцевості, що дасть змогу покращити демографічну ситуацію, підвищити рівень доходів, створити сучасну розвинену інфраструктуру, здійснити будівництво доступного житла, що забезпечить підвищення рівня трудового потенціалу аграрної сфери. Запропоновано методологію системного аналізу та прогнозування параметрів сталого розвитку сільськогосподарського виробництва з урахуванням кількісних і якісних змін у використанні праці та капіталу, а також екологічних чинників. Здійснено економетричне моделювання впливу ресурсних факторів на випуск продукції на основі методу побудови та обчислення параметрів виробничої функції Кобба-Дугласа. Розроблено багатофакторну адаптивну модель сталого розвитку аграрної сфери національного господарства з використанням методології нейромережевого моделювання, що забезпечує можливість розробки стратегічних напрямів управління трудовим потенціалом галузі у довготривалій перспективі з одночасним визначення та динамічним корегуванням пріоритетів, параметрів і важелів впливу на ефективність розвитку галузі.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат