У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз даних стосовно особливостей реакції радіального приросту сосни звичайної, сосни кримської та дуба звичайного на екологічні зміни в лісових екосистемах під впливом кліматичних та антропогенних факторів у різних зонах України. Використані методи включають загальноприйняті в лісівництві і лісовій таксації, порівняльній екології та дендрохронології. Дендрохронологія вивчає шари річної, ранньої та пізньої деревини як комплексні показники, які відображають стан деревостанів. На підставі зразків із живих дерев розвинено нові регіональні деревнокільцеві хронології тривалістю 143 роки для сосни звичайної та 143 роки для дуба звичайного у деревостанах Полісся; тривалістю 97 років для сосни звичайної та 114 років для дуба звичайного у деревостанах Лівобережного Лісостепу. Побудовано дві локальні деревно-кільцеві хронології для сосни кримської тривалістю 149 років та одну 42 роки для деревостанів південного схилу Кримських гір. Посухи та високі зимові та ранньовесняні температури поглиблюють депресії радіального приросту сосни в насадженнях, пошкоджених викидами. Зменшення тенденції радіального зростання сосни у 2005–2010 рр. викликано не лише хронічним забрудненням лісових екосистем, а й підвищенням зимових та ранньовесняних температур, що перевищили оптимальний поріг росту дерев. Для соснових насаджень під впливом викидів Зміївської ТЕС встановлено, що в 1969–1978 рр. радіальний ріст сосни був обмежений опадами та температурою протягом року та вегетаційного періоду. У наступні 1979–1988 рр. приріст пошкоджених деревостанів був обмежений березневими температурами та опадами протягом вегетаційного періоду. У 1989–1998 рр. подальше підвищення температури в зимовий та березневий періоди призвело до покращення зростання на всіх дослідних ділянках. У 1999–2008 рр. подальше інтенсивне потепління взимку та ранньою весною перевищило оптимальний поріг росту дерев, що призвело до зменшення приросту радіальної сосни на фоні хронічного забруднення лісовихекосистем, незважаючи на зменшення викидів. Теоретично та практично доведено ефективність поєднання дендрохронологічного, лісокультурного, таксономічного та порівняльноекологічного методів. В якості індикаторів стану дубових і соснових насаджень під впливом слід використовувати коефіцієнт кореляції між кільцевими хронологіями дерев, коефіцієнт чутливості, авторегресію першого порядку, коефіцієнт варіації, результати аналізу кореляції між кільцевими хронологіями дерев та кліматичні фактори. Клімату і антропогенне навантаження на Поліссі, Лісостепу та гірському Криму.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат