Автором доведено, що в основі концептуалізації досвідуформування та використання людського потенціалу в системі державногоуправління України має бути розуміння сутності концепту і феномену«людський потенціал», який має таку специфіку, як системність, зовнішняобумовленість, непрозорість, стратегічність.Доведено, що відбувся перехід від трудової до публічної концепціївідносин в системі державної служби України, що передбачає інший поглядщодо ототожнення робітників і службовців, яке було характерно для країнсоціалістичної системи права, відповідно до доктрини якою кожна людина береучасть у житті суспільства незалежно від сфери застосування його праці.6У результаті дисертаційного дослідження розв'язано актуальне завдання,яке полягає у розробці концептуальних положень та адаптації сучаснихнаукових підходів щодо формування та використання людського потенціалу всистемі державного управління в умовах трансформацій суспільства.Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вониможуть бути використані для подальших теоретичних та практичнихдосліджень у сфері державного управління, для вироблення курсу політичнихреформ та плану розвитку держави, що відповідає як світовим реаліям, так іукраїнським особливостям; у навчальному процесі при підготовці курсів іздержавного управління, спеціальних навчальних курсів з теорії функціонуванняелектронного урядування.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат