Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних засад і розробці практичних рекомендацій щодо захисту продовольчих інтересів населення України в умовах глобалізації. Об'єктом дослідження визначено процес формування системи взаємопов'язаних управлінських заходів, спрямованих на захист продовольчих інтересів населення України в умовах глобалізації. Предметом дослідження виступила сукупність теоретико-методичних та практичних засад формування системи взаємопов'язаних інструментів державного регулювання економіки прямого та непрямого характеру, покликаних забезпечити захист продовольчих інтересів населення України в умовах зростання відкритості національної економіки. Обґрунтовано зв'язок між продовольчою безпекою та захистом продовольчих інтересів населення, як зв'язок між позитивним та нормативним в економічній науці. Обґрунтовується неможливість використання імпорту для ліквідації сезонних дефіцитів продовольства та стримування відповідних цін, доки на валютному ринку України спостерігається перманентна девальвація національної валюти, зумовлена хронічним дефіцитом платіжного балансу. За допомогою емпіричного методу доведено, що спрямування частини експортного зерна на виробництво свинини в обсягах, які дорівнюють її імпорту, є менш збитковим для національної економіки, ніж ліквідація внутрішнього дефіциту м'яса свиней за рахунок імпорту. Стверджується, що для захисту продовольчих інтересів найменш захищених соціальних груп населення необхідно запровадити програму продовольчої допомоги. Робиться висновок, що збільшення державних видатків на продовольчу допомогу має не лише високий соціальний, але й економічний ефект.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат