За останні роки наукове застосування Глобальних Навігаційних Супутникових Систем (GNSS) в науках про Землю отримали важливий статус та роль. З модернізацією американської GPS (Global Positioning System), відновленням російської ГЛОНАСС (ГЛОбальная НАвигационная Спутниковая Система), а також новими сузір'ями навігаційних супутників, такими як європейська система Galileo та китайська система BDS (BeiDou Navigation Satellite System) у становленні GNSS відбулися кардинальні зміни в області багаточастотних сузір'їв - мульти-GNSS, що приносить великі можливості як для наукових, так і технічних застосувань, оскільки значне поліпшення видимості супутників, просторової геометрії, зумовлює підвищення точності та достовірності результатів супутникових вимірювань на основі опрацювання даних мульти-GNSS спостережень. Зі швидким розвитком GNSS, абсолютний метод точного позиціонування (PPP) також просувається вперед. Головна перспектива застосування даного методу полягає у автономності визначення просторового положення точок. На сучасному етапі розвитку науки є низка проблем, які знаходяться на стику різних напрямів. Одною з таких проблем, вирішення якої можливе із використанням GNSS-технологій, відноситься дослідження вмісту водяної пари в тропосфері Землі, що відіграє значну роль в багатьох атмосферних процесах.Таким чином, основна увага даної дисертаційної роботи зосереджена на проведенні наукових досліджень розширення методичних можливостей відновлення вертикального профілю вмісту водяної пари в тропосфері Землі на основі опрацювання даних мульти-GNSS спостережень PPP-методом.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат