У дисертації проаналізовано концептуальний апарат Імануїла Канта у «Трансцендентальній дедукції категорій»: §§13-27 «Трансцендентальної аналітики», ключового розділу «Критики чистого розуму». До аналізу були залучені обидві редакції цього розділу – у першому (1781 р.) та другому (1787 р.) виданнях «Критики чистого розуму». Дослідження цих текстів є осердям дисертації, однак залучає також більш широкий контекст Кантового трансцендентального ідеалізму та Кантової епістемології. Основне завдання дослідження – провести послідовну епістемологічну інтерпретацію концептуального апарату ключових розділів «Критики чистого розуму», у яких будується Кантова трансцендентальна теорія досвіду. Дослідження позиціонується як таке, що здійснюється на стику історії філософії та епістемології.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат