У дисертації представлено результати дослідження проблеми розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей у процесі професійної підготовки. На основі термінологічного аналізу ключових понять дослідження (компетентність», «інформаційна компетентність», «інформаційно-комунікативна компетентність», «цифрова компетентність» та ін.) уточнено сутність поняття «інформаційно-цифрова компетентність майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей» як інтегральну соціально значущу характеристику особистості, яка поєднує ціннісні установки і прагнення до професійного розвитку в галузі застосування цифрових технологій у професійній діяльності, ІТ-знання (про інформацію та інформаційні процеси, методи її опрацювання для вирішення професійних завдань), базові та спеціальні інформаційно-цифрові вміння (обробляти інформацію у різних формах її надходження, вміння застосовувати цифрові технології загального призначення та спеціалізоване програмне забезпечення предметного спрямування), які забезпечують діалогову взаємодію із суб'єктами освітнього процесу і у своїй сукупності дають змогу ефективно вирішувати професійні завдання вчителів природничо-математичних спеціальностей за невизначених початкових умов). Схарактеризовано структуру інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей у єдності трьох компонентів: особистісного, когнітивного та діяльнісного. Під розвитком інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей розуміється спеціально організований, компетентнісно орієнтований освітній процес, результатом якого є позитивна динаміка в розвитку складових інформаційно-цифрової компетентності вчителів природничо-математичних спеціальностей, що забезпечує ефективне виконання їхніх професійних обов'язків. Визначено й описано критерії, показники та рівні розвитку інформаційно-цифрової компетентності у майбутніх вчителів природничо-математичних спеціальностей у професійній діяльності – поведінковий – «Мотивація» та «Саморозвиток»; теоретичний – «Обсяг знань» та «Глибина знань»; технологічний – «Уміння використовувати цифрові технології» та «Уміння працювати з інформацією») та рівні розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей (низький, середній, високий). Розроблено й теоретично обґрунтовано модель розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей у процесі професійної підготовки.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат