Дисертацію присвячено поглибленню теоретико-методичних положень та розробленню науково-практичних рекомендацій щодо оцінювання результативності стратегії економічної безпеки енергоринку України в умовах євроінтеграції.Дослідження ґенези поняття «безпека» дало змогу виявити принципово різні засади його концептуалізації в економічній науці. Запропоновано трактувати економічну безпеку енергоринку як сукупність умов функціонування ринку електричної енергії, при яких забезпечується захищеність економічних інтересів усіх його учасників від реальних та потенційних загроз на засадах концепції сталого розвитку. Це обумовило доцільність декомпозиції економічної безпеки енергоринку у розрізі функціональних складових, що відображають особливості функціонування ринку електричної енергії в умовах євроінтеграційних змін.На основі аналізу науково-методичних підходів до формування стратегії економічної безпеки упорядковано та обґрунтовано процес розроблення стратегії економічної безпеки енергоринку за етапами. Розроблено методичне забезпечення оцінювання результативності стратегії економічної безпеки енергоринку. Розроблено методичний підхід до розрахунку інтегрального індексу економічної безпеки енергоринку на основі застосування методики ренкінгування позицій національних ринків електроенергії за рівнем репрезентативних індикаторів економічної безпеки. Дослідження процесу структурних перетворень національних енергоринків країн-членів ЄС надало змогу ідентифікувати закономірності трансформаційних змін на ринках електричної енергії. Аналіз трансформаційних процесів національних ринків електричної енергії надав можливість здійснити суб'єктно-функціональну структуризацію чинників економічної безпеки на основі ранжування вагомості їх впливу на рівень економічної безпеки усіх його учасників. Здійснено розрахунок інтегрального індексу економічної безпеки національних енергоринків на основі методу ранжування, що уможливило упорядкування позицій національних енергоринків у вигляді ренкінгу за сукупністю репрезентативних індикаторів економічної безпеки. На основі компаративного аналізу значень індикаторів економічної безпеки енергоринків України та Peer-країни Польщі обґрунтовано критичний рівень значного переліку індикаторів економічної безпеки енергоринку України.Сформовано дескриптивну модель узгодження економічних інтересів споживачів і виробників електричної енергії на основі врахування моделі рівноважного стану конкурентного ринку. Завдяки економіко-математичному моделюванню аргументовано залежність граничної ціни на електроенергію від її обгрунтованого тарифу та ціни продажу електроенергії на ринкових сегментах, а також запропоновано діапазон граничних цін регульованих електрогенеруючих компаній. Враховуючи прогнозні потреби побутових споживачів у електроенергії, запропоновано нову схему механізму ПСО. Конкретизовано напрями впливу запропонованого механізму ПСО на функціонування нової моделі ринку електричної енергії України.Обґрунтовано стратегічні напрями підвищення рівня економічної безпеки енергетичного ринку України, що полягають у цифровізації ринку, забезпеченні його цілісності та прозорості, стимулюванні раціональної інвестиційної поведінки ринкових учасників, сприянні участі споживачів, розвитку цифрових компетенцій персоналу електроенергетичних підприємств. Завдяки застосуванню методики «двох осей» розроблено чотири сценарії реалізації стратегії економічної безпеки енергоринку України, що завдяки різній комбінації припущень уможливлюють структуризацію прогнозних значень інтегрального індексу економічної безпеки на період до 2030 року. Апробація методичного забезпечення для оцінювання результативності стратегії економічної безпеки енергоринку надала можливість підтвердити обгрунтованість запропонованих стратегічних напрямів підвищення рівня економічної безпеки ринку електроенергії.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат