Дисертацію присвячено дослідженню поетико-інтонаційних особливостей вокального мистецтва ранньої оперності і її відображень у музичній сьогоденності на матеріалі постановок опер XVII-XXст. в Одеському оперному театрі, у тому числі з участю автора дослідження.Вперше в українському музикознавстві введена і апробована теоретична ідея генетичної обумовленості оперного й камерного співацького мистецтва салонно-камерною ґенезою опери від її початків в літургічній драмі. Також уперше заявлена і аргументована концепція опери-містерії С.Ланді у функції християнського міжконфесіонального втілення містеріальних проекцій в оперно-співочий континуум вистави із висуненням юродствуючого героя як співвідносного із ранньохристиянськими проправославними установленнями шанування святості самозневаги.Пророблені класифікаційні стилістичні показники аналізу дотичності дохристиянського містеріального витоку опер творів Х.Глюка, В. Губаренка, С.Гулака-Артемовського, Ф.Надененка, Г.Перселла. Поглиблено уявлення про специфіку постановчого рішення творів названих та інших авторів на сцені Одеського національного театру опери та балету як втілення необарокових тенденцій першості візуального ряду вистави.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат