Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 «Економіка» (05 – Соціальні та поведінкові науки). – – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2020. Дисертація присвячена комплексному системному дослідженню сутності суспільного добробуту, теоретичному обґрунтуванню основи забезпечення суспільного добробуту у трансформаційній економіці та розроблення практичних рекомендацій щодо забезпечення зростання добробуту в Україні в умовах посилення економічної турбулентності. На основі систематизації та критичного переосмислення напрацювань зарубіжних та вітчизняних економістів розкрито еволюцію трактування сутності добробуту в рамках різних напрямів економічної теорії: (1) у рамках класичної школи політичної економії добробут розглядається з точки зору його економічної складової та практично ототожнюється з багатством; (2) у межах історичного та соціального напрямів економічної теорії формується розуміння, що вплив на суспільний добробут, окрім економічних факторів, здійснюють соціальні, інституційні, екологічні та інші; (3) представниками неокласичної школи розмежовується розгляд добробуту з точки зору окремого індивіда та суспільства у цілому, додається експліцитна характеристика «суспільний»; (4) при досліджені добробуту кейнсіанцями та представниками шведської школи визначається роль держави у забезпеченні суспільного добробуту, зокрема, що стосується справедливості розподілу суспільного продукту;(5) німецькими неолібералами та представниками інституціоналізму визначається вагома роль ефективних інституцій у забезпеченні суспільного добробуту; (6) представниками економічних концепцій соціал-демократії формуються теорії «держави загального добробуту», «соціальної держави».

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат