У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та емпіричне вивченняважливої наукової проблеми емоційного інтелекту як чинника професійноїсамореалізації фахівців державної служби зайнятості.З урахуванням підходів, які існують в соціальній, організаційній таекономічній психології, аналізу зарубіжної та вітчизняної літератури, удисертації визначено, насамперед, теоретико-методологічні засадидослідження проблеми емоційного інтелекту та професійної самореалізаціїфахівців державної служби зайнятості.Розкрито сутність емоційного інтелекту як багатогранногопсихологічного феномену, який є сукупністю емоційно-інтелектуальнихздібностей, що забезпечують розуміння емоційної інформації (як власної так іінших людей), управління власними емоційними переживаннями(саморегуляція) та здійснення конструктивного впливу на емоційний станінших людей. Систематизовано передумови формування та розвиткуемоційного інтелекту особистості, серед яких виокремлено: біологічні, вікові,соціальні та професійно-формувальні. Розглянуто структуру емоційногоінтелекту: як співвідношення когнітивного, емоційного та поведінковогокомпонентів; в залежності від вектору спрямованості та ієрархічності розвиткуздібностей; за локальністю відображення; у відповідності до характерологічнихособливостей особистості.Визначено, що основними складовими емоційного інтелекту виступаютьздібності до розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, а також вмінняуправляти власними емоціями та здійснювати вплив на емоції інших людей.Виділено основні функції емоційного інтелекту: регулятивну, завдяки якій відбувається регуляція емоційної та поведінкової активності; адаптивну, якапроявляється в активізації адаптаційного потенціалу особистості;стресозахисну, яка сприяє запобіганню та подоланню стресу.Розкрито сутність та особливості професійної самореалізаціїособистості, як індивідуального, циклічного, динамічного та безупинногопроцесу реалізації особистісного потенціалу людини в професійній діяльності.Виявлено, що здебільшого професійна самореалізація особистостірозглядається як процес особистісно-професійного розвитку та передбачаєпроходження певних етапів.Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає в тому, щовперше: визначено рівень емоційного інтелекту фахівців ДСЗ та проаналізованойого соціально-демографічні та професійні особливості; визначено рівень тапроаналізовано соціально-демографічні та професійні особливості професійноїсамореалізації фахівців ДСЗ; проаналізовано особливості взаємозв'язкуемоційного інтелекту та компонентів професійної самореалізації фахівців ДСЗ; визначено роль емоційного інтелекту у професійній самореалізації фахівцівДСЗ; розроблено та апробовано тренінгову програму розвитку емоційногоінтелекту для підвищення рівня професійної самореалізації фахівців ДСЗ;уточнено зміст та структуру професійної самореалізації фахівців ДСЗ;розширено характеристику професійної діяльності фахівців ДСЗУ; поглибленоуявлення про особливості міжособистісної взаємодії «фахівець-клієнт» уконтексті професійної діяльності фахівців ДСЗ.Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці тавпровадженні тренінгової програми розвитку емоційного інтелекту фахівцівдержавної служби зайнятості для підвищення їх професійної самореалізації, якасприяє підвищенню рівня емоційної обізнаності фахівців, розвитку здібностейдо розуміння та усвідомлення емоційної інформації (власної та інших людей);розвитку вмінь щодо управління власними емоційними станами (емоційноїсаморегуляції); оволодінню системою знань та вмінь щодо конструктивноговпливу на емоційний стан інших людей (конструктивної взаємодії з клієнтамислужби зайнятості). Матеріали дослідження можуть бути використані: а) приорганізації професійного навчання фахівців ДСЗ; б) у розробці індивідуальнихпрограм особистісно-професійного розвитку фахівців ДСЗ в районних філіях тавідділеннях служби зайнятості; в) при підготовці психологів до роботи зфахівцями ДСЗ, спрямованої на підвищення їх професійності; г) у навчальнихдисциплінах «Організаційна психологія», «Психологія праці» тощо.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат