У дисертації теоретично обґрунтовано та емпірично підтверджено зв'язок нарцисичної саморегуляції та особистісного самоздійснення, з'ясовано специфічну структуру чинників особистісної сповненості, залежно від її стратегічного напрямку дії. Нарцисична саморегуляція – це психологічний механізм, що забезпечує стабільність та цілісність Я-системи, позитивне сприйняття себе, здорову адекватну самоцінність. На основі виявлених різних типів нарцисичної саморегуляції засвідчено важливість адекватного високого нарцисизму (у комплексі із силою Я) у переживанні власного життя як більш осмисленого, наповненого цінностями, а особистість, у такому випадку, рефлексивно оцінює власне існування як більш сповнене. Тип найбільш ефективної нарцисичної саморегуляції характеризується високим нарцисизмом у поєднані із силою Я, зростанням показників самоздійснення: самодистанціювання, самотрансценденції, свободи, відповідальності, екзистенційності та персональності. У дисертації зафіксовано, що сила Я є найважливішим чинником особистісного самоздійснення. Саме крізь призму сили Я-динамізму можна розглядати різні стратегії нарцисичної саморегуляції. Сила визначає функційність чи дисфункційність нарцисизму, а також кристалізує відповідну стратегію самоздійснення (стратегію, що скерована на втілення персонального у осмисленій діяльності, або ж стратегію самоствердження власної цінності ззовні, що на даний момент переживається у особистістю в дефіциті). Аргументовано та емпірично підтверджено, що лише через призму переживання сили Я та власної цінності (високого здорового нарцисизму) людина здатна бачити цінність у інших людях, наповнювати сенсом власне існування, відчувати більшу суб'єктивну задоволеність від його змісту та контексту, глибоко розуміти власні ресурси, через тотожність внутрішніх персональних смислових структур та їх безпосереднього поведінкового втілення.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат