У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та експериментально доведено збереження життєздатності та функціональної активності бактерій роду Azotobacter за впливу факторів зовнішнього середовища для їх інтродукції в агроценози огірка та регулювання продукційного процесу культури. Азотфіксувальні мікроорганізми, зокрема бактерії роду Azotobacter, сприяють покращенню азотного живлення сільськогосподарських культур за рахунок колонізації ризосферної зони рослин і надходженню біологічного азоту в агроценози. Азотобактер продукує біологічно активні речовини, що мають значний вплив на ріст і розвиток рослин. У процесі досліджень виділено 83 ізоляти бактерій, які належать до роду Azotobacter. Ці ізоляти за показниками азотфіксувальної активності порівнювали з референтними штамами Azotobacter vinelandii М-Х, Azotobacter chroococcum М-70 та консорціумом штамів Azotobacter vinelandii і Azotobacter chroococcum М-70/2. Серед отриманих ізолятів відібрано 6 найактивніших за азотфіксувальною активністю. Найбільшою нітрогеназною активністю серед досліджених діазотрофів відзначився штам A. chroococcum 2.1 (ІМВ В-7836). Досліджено можливість збереженості клітин бактерій роду Azotobacter на насінні за впливу абіотичних факторів (температура, УФ-випромінювання, хімічні речовини). Експериментальні результати, одержані під час виконання роботи, дозволили визначити умови (використання клітин у формі цист, зниження температури та інтенсивності дії УФ-випромінення), за яких досягається збереженість бактерій роду Azotobacter на насінні, та шляхи запобігання зниження життєздатності діазотрофів за використання ПБК.Досліджено вплив температури на мікроорганізми, нанесені на насіння огірка, яке зберігали за температури від +4 °С до +28 °С. Встановлено, що зі збільшенням температури зменшується виживаність бактеріальних клітин. ПБК сприяє підвищенню життєздатності бактерій як у формі цист, так і вегетативних клітин. Кількість життєздатних клітин у формі цист з додаванням ПБК перевищує показник життєздатних клітин у формі цист без ПБК. Після зберігання протягом трьох місяців різниця між чисельністю життєздатних клітин у формі цист з додаванням ПБК була в 2,1 раза більшою, ніж без нього. Встановлено, що бактеризація насіння огірка сприяє збільшенню азотфіксувальної активності в кореневій зоні рослин. Отримані дані свідчать, що активність азотфіксації за бактеризації клітинами у формі цист A. chroococcum 2.1 (ІМВ В-7836) з додаванням ПБК сприяє підвищенню нітрогеназної активності щодо контролю втричі. Обробка насіння суспензією вегетативних клітин A. chroococcum 2.1 (ІМВ В-7836) з додаванням ПБК сприяла збільшенню азотфіксавальної активності на 76,8 %. Застосування мікробного інокулянту на основі штаму A. chroococcum 2.1 (ІМВ В-7836) у технології вирощування огірка сприяє зростанню урожайності культури щодо абсолютного контролю (без бактеризації) у середньому за роки досліджень до 36,7 % та щодо позитивного контролю (консорціуму А. chroococcum і А. vinelandii М-70/2) — до 18,7 %. Встановлено, що передпосівна інокуляція насіння клітинами у формі цист A. chroococcum 2.1 (ІМВ В-7836) з додаванням ПБК сприяє зменшенню собівартості одиниці продукції на 10,8 %, підвищенню розміру прибутку на 35 3019 грн/га (49,4 %) та збільшенню розрахункового рівня рентабельності виробництва овочевої продукції на 34,9 відсоткових пункти, що забезпечує окупність додаткових витрат прибутком на рівні 10,49 грн/грн. Коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва огірка сукупним енерговмістом основної та побічної продукції складає 7,5 %. Водночас енерговміст урожаю огірка зростає від 10 8375 до 14 9200 МДж/га (37,7 %).Отже, селекціоновано новий штам азотобактера, який характеризується високою азотфіксувальною та фітогормональною активністю. Бактеризація A. chroococcum 2.1 (ІМВ В-7836) позитивно впливає на біометричні показники рослин (висоту рослин, довжину міжвузлів) та суху масу огірка. У процесі виконання дисертаційної роботи встановлено, що зниження ефективності інокуляції за завчасного застосування азотобактера можна компенсувати за рахунок використання полісахаридно-білкового комплексу, який підвищує життєздатність клітин мікроорганізмів у стані спокою. Найбільш ефективною за вирощування огірка була передпосівна бактеризація A. chroococcum 2.1 (ІМВ В-7836) у формі цист з додаванням ПБК. За застосування A. chroococcum 2.1 (ІМВ В-7836) підвищується рівень як економічної, так і енергетичної ефективності виробництва огірків.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат