На основі результатів експериментальних досліджень та їх теоретичних узагальнень висвітлено морфо-фізіологічні особливості рослин семи сортів колоноподібних яблунь різних еколого-географічних груп (‘Болеро', ‘Валюта', ‘Президент', ‘Танцівниця', ‘Спарта', ‘Фаворит' і ‘Білосніжка') на середньорослій підщепі 54-118, наведено їх порівняння із звичайними сортами яблуні, доведено переваги перших щодо формування і реалізації фотосинтетичного і генеративного потенціалу та продуктивності в цілому і показано економічну ефективність вирощування у зоні Лісостепу України. Аналіз стабільності плодоношення досліджуваних сортів яблуні показав, що всі вони щороку формували врожай; коефіцієнт періодичності залежно від сорту варіював від 29,5 до 59,0 %. За схильністю до періодичності плодоношення колоноподібні сорти було розподілено на дві групи: відносно регулярно плодоносили сорти – ‘Білосніжка', ‘Спарта',‘Болеро', та ‘Фаворит' (29,5–33,8); із середньою періодичністю плодоносили ‘Валюта', ‘Президент' і ‘Танцівниця' (43,2–59,0). Доцільність впровадження сорту у масове виробництво визначали за рівнем його економічної ефективності, основними складовими якої є споживча якість плодів та врожайність. Беззбиткове виробництво яблук у колоноподібному саду в Західному Лісостепу України можливе за урожайності 9–13 т/га. При вирощуванні досліджуваних сортів яблуні за фактичної схеми садіння (4×1 м) колоноподібний сад забезпечував одержання прибутку (17–85 тис. грн/га) за урожайності 15 т/га з рентабельністю 18–88 % залежно від сорту. За оптимальної (модельної) схеми садіння рослин (2,5+0,9×0,4 м) прибуток із гектара колоноподібного яблуневого саду становитиме від 298 до 993 тис. грн/га з рівнем рентабельності 129–330 %. Колоноподібні сорти яблуні вітчизняної селекції ‘Фаворит', ‘Білосніжка', ‘Танцівниця' та ‘Спарта' рекомендовано для виробничого випробування у промислових насадженнях яблуні у Лісостепу України. Продуктивний вік рослин сортів ‘Танцівниця' та ‘Спарта' на підщепі 54-118 запропоновано не обмежувати 20-річним віком.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат