Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розширення теоретико-методологічної бази вітчизняної культурології, недостатнім вивченням зарубіжного досвіду музичної освіти як елементу культурної політики. Україні, яка офіційно приєдналася до Болонського процесу, потрібно дотримуватись певних перетворень у вищій освіті за узгодженою системою критеріїв, стандартів і характеристик. У цьому контексті важливим є вивчення зарубіжного досвіду реформування вищої освіти, зокрема досвіду Німеччини, яка має певні історичні традиції та успіхи в розвитку освіти, що дозволяють їй займати провідні місця у світових рейтингах та є одним з ініціаторів та активним учасником Болонського процесу.Сьогодні її музично-культурна інфраструктура настільки розгалужена та гуманістично спрямована, що викликає захоплення і є прикладом для наслідування. Кожен німецький громадянин незалежно від віку, статі, національної, релігійної або партійної належності, матеріальних статків, стану здоров'я тощо не тільки має право на вільний індивідуальний вибір видів взаємодії із світом музичного мистецтва, а й реальні можливості для задоволення своїх естетичних потреб, які забезпечуються продуманою культурною політикою. Ця країна є значним експортером освітніх послуг і щорічно збільшує чисельність студентів за рахунок залучення великої кількості іноземних студентів. Німецькі музичні заклади вищої освіти є інтернаціональними, оскільки в них навчаються студенти майже 50 країн світу.На основі аналізу наукової літератури та джерел сформульовано мету дисертації – комплексне висвітлення музичної освіти як компонента культурної політики сучасної Німеччини.Відповідно об'єктом дослідження є система фахової музичної освіти Німеччини ХХ – початку ХХІ століття, предметом – музична освіта як структуротворчий компонент культурної політики сучасної Німеччини.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат