Об'єкт – соціально-політичний феномен популізму. Мета – розглянути інформаційно-безпековий аспект соціально-політичного феномену популізму (на прикладі українського суспільства). Методи – системний, компаративного аналізу, структурно-функціональний. Теоретичні і практичні результати – виявлення специфічних характеристик і детермінантів феномену популізму, які можуть бути актуальними, як для пояснення «агресивної експансії» політичного простору сучасними політиками-популістами, так і для вирішення проблеми пошуку адекватних й ефективних інструментів протидії популістським практикам ХХІ століття. Новизна – уперше доведено «демократичний геном» популізму; запропоновано визначення «універсальних» маркерів популізму; запропоновано розширити горизонти пізнання природи та сутності соціально-політичного феномену популізму; доведено, що популістські практики перманентно присутні в українській політиці; уточнено твердження, що зростання популістських рухів та практик в сучасному світі значною мірою обумовлено наслідками глобалізації, економічного спаду, культурної уніфікації та масифікації суспільної свідомості; набули подальшого розвитку аргументи, щодо перспективності та багатовекторності подальших досліджень феномену популізму в сучасній політології та аргументи стосовно того, що колосальним «антипопулістським» потенціалом наділено політичну освіту, медіаосвіту та загалом, політичну культуру; обґрунтовано твердження про пріоритетність національної інформаційно-безпекової політики. Ступінь упровадження – розробка конкретних рекомендацій щодо аналізу впливу популізму на сучасний політичний процес, зокрема, в Україні. Сфера використання – владні структури; органи державної безпеки і оборони; політичні партії; аналітична та навчальна діяльність.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат