Дисертація присвячена комплексному аналізу дезінтеграційних процесів у ЄС, які гіпотетично можуть стримувати інтеграцію, призводити до припинення членства окремих держав у Європейському Союзі та потенційно завершитися розпадом об'єднання. У дисертації вперше проведено комплексний науковий аналіз причин, наслідків та імовірних майбутніх перспектив європейської дезінтеграції як процесу, що є протилежним євроінтеграції, яка традиційно вивчається у наукових дослідженнях. Також вперше на науковому рівні розглянуто процес «євроінтеграції  євроскептицизму». У дослідженні уточнено вплив процесів дезінтеграції у Європейському Союзі на зовнішню політику та безпеку його країн-членів. У дисертації розглянуто кейс Брекзиту як причинно-наслідковий елемент дезінтеграції.Соціально-економічні, політико-бюрократичні проблеми ЄС та Брекзит аналізуються у якості внутрішніх факторів дезінтеграції, проблема міграції та російський вплив аналізуються у якості зовнішніх факторів дезінтеграції, а також розглядається подвійна роль США у якості зовнішнього чинника, який відіграє важливе значення у процесах європейської інтеграції та дезінтеграції.Сформульовано загальний висновок, що на даний час Євросоюз не стоїть на порозі формального розпаду, незважаючи на певне ослаблення європейської солідарності. Зроблено припущення, що певні неформальні ознаки дезінтеграційних процесів, які виявляються, зокрема, у неузгодженості та відмінності позицій у ЄС та наслідком яких став Брекзит, є, імовірніше, винятком, аніж показником загальної тенденції, адже загалом такі процеси не набувають подальшого розвитку. Євросоюз неодноразово демонстрував свою здатність вижити і пристосуватися до кризових явищ, що є показником достатнього потенціалу та досить високого ступеню резистентної спроможності ЄС консервувати інтеграційні властивості попри зовнішні та внутрішні виклики.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат