Рак молочної залози займає перше місце у світі серед усіх злоякісних пухлин жінок як по захворюваності, так і по смертності. Поділ карцином молочної залози на молекулярні підтипи значно покращив прогноз хворих, оскільки для люмінальних підтипів, які мають рецептори до естрогену та прогестерону, доступна опція гормонотерапії, а для HER2/neu-позитивних карцином є можливість застосування таргетної терапії. В той же час, тричі негативні карциноми, які отримали свою назву внаслідок того, що не мають рецепторів до естрогену, прогестерону та ампліфікації HER2/neu, мають обмежені опції лікування та найгірші показники виживаності. Невизначеність щодо лікування, питання щодо агресивного, а іноді і індолентного перебігу даних пухлин, а також у більшості випадків високий рівень мутаційного навантаження залишають цю групу пухлин осторонь від люмінальних та HER2-позитивних підтипів та ставлять багато питань до науковців і кліницистів-онкологів. Дане дослідження направлене на вирішення цих питань шляхом удосконалення діагностики тричі негативних карцином та визначення актуальних прогностичних та предиктивних факторів. Вирішення даної проблеми та обґрунтування результатів дослідження було досягнуто через застосування комплексу сучасних методів дослідження тричі негативних карцином молочної залози: гістологічних, імуногістохімічних і статистичної обробки даних. Для вирішення завдань дослідження та досягнення поставленої мети проведено гістологічний аналіз 455 пухлин молочної залози та оцінку експресії імуногістохімічних маркерів. Перша частина дослідження являє собою ретроспективно-проспективний аналіз гістологічних препаратів біопсійного та операційного матеріалу та історій хвороби пацієнтів (n=343) з діагнозом «тричі негативний рак молочної залози», що не має рецепторів до естрогену (ER), прогестерону (PR) та ампліфікації HER2/neu, які проходили лікування на базі Київського міського клінічного онкологічного центру протягом 2009-2017, для встановлення частоти, структури, вікового розподілу захворюваності, оцінки загальної та безрецидивної виживаності, а також визначення морфологічних особливостей пухлин (ретроспективний архівний матеріал та проспективний матеріал від пацієнтів, що проходили лікування у 2017 році). Для дослідження прогностичного та предиктивного значення в гістологічних препаратах фарбованих гематоксилін-еозином визначено кількість пухлино-інфільтруючих лімфоцитів (операційний та біопсійний матеріал) та пухлино-стромальне співвідношення (операційний матеріал). Також на гістологічних зрізах проведено 313 імуногістохімічних дослідження експресії андрогену, TOP2A, PD-L1. У 44 випадках дослідження експресії PD-L1 проведено як на матеріалі передопераційної біопсії, так і на матеріалі операції після неоадювантної хіміотерапії з подальшим порівнянням її експресії. У другій частині дослідження окремо проаналізовано 112 пацієнтів з діагнозом «рак молочної залози» (27 пацієнтів люмінальної А групи, 26 пацієнтів люмінальної В групи, 29 пацієнтів HER2-позитивної групи та 30 пацієнтів тричі негативної групи) для оцінки експресії PD-L1 (проспективно) з подальшим порівнянням результатів для тричі негативних та інших молекулярних підгруп РМЗ.За результатами дослідження архівного матеріалу та статистичних даних питома частка тричі негативних раку (ТНР) серед усіх злоякісних пухлин молочної залози склала 11%±0,88%.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат