У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці методики роботи з прецедентними феноменами культури під час навчання російської мови в основній школі.Визначено поняття «вторинна мовна особистість», що розуміється як комунікативно активний суб'єкт, що легко залучається до міжкультурної комунікації та здатен правильно продукувати мовну поведінку в тій чи іншій ситуації міжкультурного спілкування. Проаналізовано стан розробленості проблеми роботи з прецедентними феноменами культури під час навчання російської мови в основній школі, що уможливлюють ефективність процесу формування вторинної мовної особистості. Виявлено та схарактеризовано лінгводидактичні засади, що забезпечують організацію роботи з прецедентними феноменами культури у процесі навчання російської мови відповідно до змісту навчального предмету, сприяють формуванню загальних і предметних компетенцій, розвитку вторинної мовної особистості, а саме: загальнодидактичні підходи; закономірності навчання іноземної мови; загальнодидактичні, лінгводидактичні та специфічні принципи, що визначають методи, систему вправ, методичні прийоми та засоби навчання. Упровадження методики роботи з прецедентними феноменами культури на уроках російської мови засвідчило її ефективність і дієвість.Матеріали дослідження, його результати та висновки можуть бути використані у практиці навчання іноземних мов, у тому числі й російської, що підтверджено під час апробації роботи у загальноосвітніх школах.Ключові слова: лінгводидактика, урок російської мови, прецедентність, прецедентні феномени культури, вторинна мовна особистість, рівні сформованості вторинної мовної особистості, лінгводидактичні засади, лінгводидактична модель, критерії розуміння прецедентних феноменів культури, критерії відбору прецедентних феноменів культури.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат