У дисертації представлено результати дослідження процесу формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки.У роботі запропоновано інтерпретацію змісту понять «пізнавальна діяльність», «пізнавальна активність», «творча діяльність», «художньо-творча активність». На основі теоретичного аналізу дефініцій поданих в роботі понять доведено, що визначення терміну «художньо-творча активність» в педагогічній поняттєвій базі не представлено.З метою уникнення наукових розбіжностей щодо тлумачення ключового поняття дослідження «художньо-творча активність» в роботі запропоновано його авторське визначення. Розроблено компонентну структуру художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва у єдності мотиваційного, змістовного, діяльнісного компонентів. Доведено, що процес формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва забезпечують групи принципів, що відповідають структурним компонентам досліджуваного феномену: природовідповідності, культуровідповідності, гуманізації, суб'єктності (мотиваційний компонент); науковості, проблемності, активної взаємодії суб'єктів середовища, додатковості, оптимізації (змістовний компонент); креативності, підтримки творчих ініціатив суб'єктів навчально-виховного середовища, формування емоційно-ціннісного відношення до світу (діяльнісний компонент). Проведене дослідження стало основою для визначення педагогічних умов формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Розроблено схематичну модель формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва.Експериментальне дослідження формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки здійснювалося в умовах констатувального та формувального експериментів.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат