Об'єкти – розсіяний склероз у залежності від особливостей глікозилювання молекул імуноглобулінів крові; мета – удосконалення діагностики та оптимізація лікування хворих на розсіяний склероз на підставі комплексного клінінко-неврологічного та імунобіологічного дослідження глікозильних детермінант IgG сироватки крові як діагностичних маркерів при розсіяному склерозі зв різних умов перебігу хвороби та статегій терапії; методи – анамнестичний, клініко-неврологічний, імунобіологічні (визначення загального вмісту імуноглобулінів IgG та асоційованих імунних комплексів у зразках сироватки крові хворих на РС, визначення антитіл до основного білка мієліну (анти-ОБМ), визначення вмісту антитіл для вторинно-некротичних клітин, лектин-імуноферментний аналіз для визначення глікозилювання імуноглобулінів, визначення гліканів методом капілярного електрофорезу – індукованої лазером флуоресценції, визначення еластази нейтрофілів у сироватці крові), статистична обробка результатів; результати – У дисертаційній роботі на підставі проведених комплексних клініко-неврологічних та імунобіологічних досліджень представлено новий підхід щодо покращення діагностики розсіяного склерозу та визначення нових прогностичних біомаркерів цього захворювання з метою оптимізації лікувального процесу в умовах неврологічних стаціонарів. З'ясовано причину зміни глікозильних детермінант при РС – показано, що вони пов'язані з появою циркулюючих нейтрофільних позаклітинних пасток в кровотоці. Запропоновано використання детекції експонування глікозильних детермінант на молекулах IgG як біомаркера РС. Це відкриває можливості до кращого розуміння патогенезу РС, об'єктивної оцінки особливостей його клінічного перебігу, правильного прогнозування та обрання коректної та ефективної лікувальної стратегії.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат