У дисертації досліджується доцільність використання членистоногих (павуків, бджіл) для індикації деструктивних соціальних та агровиробничих впливів, грунтуючись на концепції соціально-екологічної системи (СЕС) на градієнті умов Чернівецької області.Узагальнено сучасні відомості щодо участі членистоногих у наданні екосистемних послуг та їх біоіндикаційного потенціалу. Проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід використання Apis mellifera L., 1758 та павуків (Araneae) як індикаторів стану екосистем. Установлено, що можливості артроподоіндикації досліджуються однобічно з акцентом на екологічну складову ландшафтів, тоді як чинники соціальної природи залишаються поза увагою науковців.Дослідження охоплює три блоки. Перший блок стосується пошуку перспективних син- і демекологічних показників Araneae для індикації деструктивних агровиробничих впливів. Установлено, що хортобіонти характеризувалися найвищим видовим багатством і різноманіттям, що спонукало нас до їх подальших досліджень.Аналіз структури аранеокопмлексів, що населяють біотопи з різним характером деструктивних агровиробничих впливів у межах територій «традиційного», «проміжного» та «інтенсивного» полігонів дозволив виокремити види з високою інформативною цінністю щодо діагностування агровиробничих впливів. Argiope bruennichi (Scopoli, 1772) і Microlinyphia pusilla (Sundevall, 1830) можуть бути рекомендовані для біоіндикації біотопів з низькою, а Porrhomma microphthalma (O. Pickard-Cambridge, 1871) – з високою інтенсивністю деструктивних агровиробничих впливів. Аранеокомплекси дослідних ділянок характеризуються відсутністю видів еудомінантів; загальноприйняті синекологічні індекси не виявили високу інформативну цінність щодо діагностування деструктивних агровиробничих впливів. Натомість вони добре відобразили негативний вплив вирощування енергетичних культур на структуру аранеокомплексів павуків-герпетобіонтів в умовах агроекосистем дослідних ділянок Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України. Доведено високу інформативну цінність демекологічних показників Xerolycosa miniata (C.L. Koch, 1834): вид надає перевагу ділянкам із вищим фіторізноманіттям.Другий блок дослідження присвячений аналізу доцільності використання Apis mellifera з метою індикації деструктивних агровиробничих впливів на основі вивчення епізоотичної ситуації щодо інвазійних хвороб бджіл на дослідженому градієнті. Проаналізовано статистичні дані Чернівецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів за період 2014–2020 рр. Виявлено коливання частки проб, позитивних на варооз, у межах 1,38 % – 26,79 %, на ноземоз – 0,33 – 9,34 %. Результати власних досліджень засвідчили, що усереднена інвазованість бджолиного підмору та розплоду щодо вароозу становила 34,80±14,97 % і 38,98±9,51 % відповідно. Частка колоній, де спори Nosema spр. не виявлені, коливалася від 17,65 % до 52,63 % для досліджених районів Чернівецької області.Істотна інвазованість бджіл Varroa destructor спричиняє широке застосування бджолярами противароозних препаратів. Проаналізовано ситуацію на ринку противароозних препаратів України станом на вересень 2020 р. Складено перелік зі 136 найменувань, доступних українським бджолярам, на основі 10 діючих речовин. Отримані результати вказують на недосконалість існуючої системи контролю за безпечністю, якістю, ефективністю ветеринарних препаратів, їх виробництвом, імпортом і реалізацією. Виявлено випадки порушення бджолярами інструкцій і застосування фейкових противароозних препаратів. Цей та інші фактори ризику, пов'язані з практиками бджільництва, доводять сумнівність апімоніторингу без урахування чинників впливу бджоляра (наприклад, своєчасність діагностики численних хвороб бджіл, належна підготовка колоній до зимівлі, забезпеченість якісної підгодівлі). Це довело актуальність комплексного аналізу системи «бджола-людина». Останній блок наших досліджень – це аналіз стану системи «бджола-людина» методом фокус-груп на соціоекологічному градієнті Чернівецької області. Межі дослідженого градієнта окреслюються традиційною сільськогосподарською системою на заході та інтенсивним агровиробництвом на сході. За результатами роботи у 15 фокус-групах на «традиційному», «проміжному» та «інтенсивному» полігонах, виокремлено 33 теми, які стосуються бджільництва, здоров'я та продуктивності бджолиних колоній. На основі отриманих даних показано важливість соціальної підсистеми щодо дослідженої моделі, а також на необхідність застосування міждисциплінарного підходу в аналізі СЕС.На основі отриманих результатів зроблено висновок, що використання згаданих груп Аrthropodа у біоіндикаційних дослідженнях може бути не лише теоретичною, а й емпіричною базою для створення системи моніторингу навколишнього середовища, що дозволить здійснювати ефективний менеджмент у різних типах соціоекосистем, впливати на їх стан і прогнозувати їх зміни.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат