У дисертації здійснено комплексне та системне дослідження дисциплінарної відповідальності державних службовців за законодавством Іраку та України.Об'єктом дослідження є суспільні відносини в сфері державної служби Іраку та України. Предметом дослідження є дисциплінарна відповідальність державних службовців за законодавством Іраку та України.У вступі дисертації обґрунтовано актуальність обраної теми; сформульовано мету та основні задачі дослідження; окреслено зв'язок обраного напрямку з державними програмними актами, науково-дослідними планами, проектами та темами; сформульовано наукову новизну та вказано про практичне значення одержаних результатів, наведено дані про особистий внесок здобувача, публікації та впровадження результатів досліджень.В першому розділі роботи проаналізовано теоретико-правові й нормативні основи поняття державного службовця та дисциплінарної відповідальності державного службовця в Іраку та Україні, визначивши еволюційний розвиток законодавчого визначення поняття державного службовця в цих країнах, дослідивши поняття та види державних службовців, а також розкривши зміст інституту дисциплінарної відповідальності державних службовців в іракському й українському праві та схарактеризувавши види такої відповідальності.Запропоновано еволюційний розвиток законодавчого визначення поняття державного службовця в Іраку представити такими періодами: 1) королівська епоха (1925-1958 рр.), якій характерний розвиток державної служби шляхом збільшення чисельності службовців та зростання державних потреб, що сприяли прийняттю нового закону про державну службу, який став більш якісним доповненням у питаннях, які до цього були неврегульованими; 2) республіканська епоха (1958-2003 рр.), яка відзначилася ліквідацією центрального органу державної служби з розподіленням його повноважень між відповідними міністерствами; 3) епоха пост-окупації та змін (2003 р. – теперішній час), що характеризується прийняттям ряду нормативно-правових актів, які урегульовують відносини на державній службі, визначають правовий статус державного службовця та встановлюють систему органів державної служби.В Україні періодизацію формування нормативно-правової основи державної служби, в тому числі сутності державного службовця, запропоновано представляти такими історичними періодами: 1) період Гетьманату Петра Скоропадського (1918-1919 рр.); 2) радянський період української державності (1919-1991 рр.); 3) період незалежності України (1991 р. - теп. час).Встановлено, що систему нормативних засобів, що сприяють виокремленню й характеристиці сутності поняття «державний службовець» в Іраку складають: 1) нормативні положення базового закону про державну службу; 2) положення інших законодавчих актів в галузі державної служби; 3) положення загальних нормативно-правових актів. Тоді як в Україні таку систему для досягнення вказаної мети складають норми базового спеціального закону про державну службу.На підставі визначених ознак сформульовано поняття державного службовця Іраку у широкому та вузькому значенні. У вузькому значенні – особа, яка володіє національним мандатом, прийнята на службу на конкурсних засадах й постійній основі у штат державного апарату для виконання обов'язків в інтересах суспільства і громадян, утримується за рахунок коштів держави; у широкому значенні – особа, прийнята на службу в установи державного сектору.Аргументовано доцільність переглянути наявну широку концепцію розуміння державної служби в Іраку, й ґрунтуючись на державних підходах провідних європейських країн та України, запропоновано впровадити й використовувати в науці адміністративного права Іраку термін «публічна служба». Крім того, доводиться раціональність розмежовувати категорії працівників, які проходять службу в управлінському державному апараті й виконують державні владні функції, та працівників, які виконують роботу в державних підприємствах, установах, організаціях без державних владних повноважень (функції забезпечення).Доведено існування такого виду державної служби, як цивільна державна служба. Запропоновано види державних службовців класифікувати за ознакою характеру виконуваних завдань на: а) державні цивільні службовці; б) державні службовці, які виконують завдання та функції особливого характеру (мілітаризовані державні службовці).

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат