Дисертація присвячена дискурсам події, що стверджують подію між вимогами вірності і загрозами зречень. В роботі обґрунтовано визначення події як розриву, що іменується, визначено специфіку після-подієвих ситуацій через концепцію конфлікту тлумачень вірності, досліджено поетику дискурсів події та їхню політичну дієвість.Проблема невизначеності онтологічного статусу події актуалізується щоразу після події як неможливість об'єктивно визначити, чи дійсно те, що відбулось, було саме подією. Революція, зустріч, трагедія становлять єдність лише із певного заангажованого ракурсу. Ця самореферентність події зумовлює зміщення фокусу дослідницької уваги з події на дискурси події. Український контекст протистояння дискурсів на тлі війни та світовий контекст дискусій щодо пандемії посилюють гостру актуальність дослідження дискурсів події.Метою дисертаційної роботи є осмислення дискурсів як таких, що стверджують подію між вимогами вірності і загрозами зречення. Об'єктом виступають дискурси події, предметом є дискурси події між вірністю і зреченням. В роботі визначено чотири завдання, які послідовно виконуються у чотирьох розділах:– провести порівняльний аналіз філософії події Мартіна Гайдеґґера, Жиля Дельоза, Алена Бадью;– дослідити дискурсивне поле ствердження події і обґрунтувати необхідність введення концепту «говір»;– дослідити поетику дискурсів події у протиріччі вірностей і зречень та концептуалізувати «перекладання» як тактики акратичних дискурсів; – визначити політичну дієвість дискурсів події: їхні хиби, спокуси і роль у маніфестації спільноти.Авторську теоретико-методологічну позицію сформовано на основі філософії події Бадью та її інтерпретації Славоєм Жижеком.Жижек, інтерпретуючи бадьюанську філософію події в категоріях Жака Лакана, визначає подію як травматичне зіткнення з Реальним, а її іменування – як мовне вписування цієї зустрічі. З опорою на цю інтерпретацію події запропоновано визначення події як розриву, що іменується. При цьому під розривом розуміється зіткнення з Реальним, а під іменуванням – символізація цього розриву. У дисертації визначено чотири типи події: зустріч, солідарність, натхнення, трагедія.В роботі висунуто гіпотезу і обґрунтовано думку про те, що дискурси події завжди знаходяться між вірністю і зреченням через неможливість абсолютної вірності. Дискурси, що дбають про вірність події, діють відповідно до двох тенденцій: або створення нового порядку, або постійне оновлення розриву. Ті акратичні дискурси, які чинять спротив нормалізації мови, в роботі визначені як говори, реалізації номадичної вірності говорів визначено як тактики перекладання. На основі аналізу поетики акратичних дискурсів події визначено наступні риси говорів – неповнота, недосконалість, переривчастість. При аналізі політичної дієвості дискурсів події розглянуто три фігури зла за Бадью – зрада, симулякр, катастрофа. Вони доповнені визначенням чотирьох фігур спокус, які пропонують чотири типи однозначних розрішень протиріч вірності: історизація, меморізація, ритуальне відтворення, трансляція. Цим спокусам протистоять тактики створення неіменованих спільнот.Наукова новизна отриманих результатів конкретизується в таких твердженнях:– дістали подальшого розвитку ідеї Бадью та Жижека стосовно самореферентності події, їх доповнено визначенням події як розриву, що іменується,– уточнено бадьюанську класифікацію подій,– доведено недосяжність для дискурсів події абсолютної вірності без зречень,– сформульовано стратегії уможливлення вірності і тактики береження неможливої вірності,– проаналізовано політичну дієвість дискурсів події,– вперше введено до наукового обігу поняття «говір».Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі та для подальшої розробки цієї теми у теоретичному напрямку філософії події чи в практичному напрямку дискурс-аналізу.Ключові слова: Ален Бадью, вірність, дискурси події, зречення, іменування, мова, неіменоване, поетика говорів, перекладання, Реальне, репрезентація події, розрив, Славой Жижек, спільнота, філософія події.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат