Дисертація присвячена дослідженню різних аспектів художнього життяі мистецьких процесів м. Кременчука кінця ХІХ–ХХ ст. Розкриваютьсяпитання творчого спадку видатних художників – уродженців Кременчука,творчого спадку І. Рєпіна, пов'язаного з містом, виставкової діяльності,розвитку кустарних промислів, фотографічного мистецтва, заснування,становлення та функціонування художніх товариств і спілок, художніхсоціокультурних інститутів, внеску випускників Харківського художньопромислового інституту у формування монументально-декоративногообличчя міста, стилістичних та технологічних особливостей монументальнодекоративних творів, виконаних художниками, як складової художньогожиття Кременчука та невід'ємної частини загальних процесів розвиткуукраїнського мистецтва.Художнє життя м. Кременчука кінця ХІХ – початку ХХ ст. єбагатогранним процесом, його формували професійні художники, майстрифотографічного мистецтва, кустарних промислів та митці-аматори.Особливого значення для економічного й культурно-мистецькогорозвитку міста набула Кременчуцька губернська сільськогосподарська ікустарна виставка 1896 р., знаковою подією художнього життя тогочасногоКременчука стало відвідування міста І. Рєпіним у межах його творчоїп'ятимісячної поїздки по Дніпру по місцях запорізької слави, визначноюподією художнього життя міста на початку 1914 р. стало відкриття першоївиставки картин. Важливою складовою мистецького життя Кременчукадосліджуваного періоду було фотомистецтво, становленню якого сприяввисокий економічний, соціальний та культурний рівень міста.Потужного розвитку художнє життя м. Кременчука набуло в ІІполовині ХХ ст., що пов'язано з відкриттям місцевого осередкуПолтавського обласного товариства художників та початком художньоїдіяльності в Кременчуцьких художньо-виробничих майстернях випускниківхудожніх закладів вищої освіти Москви, Ленінграда, Києва, Львова та Харківського художньо-промислового інституту: М. Анісімова, В. Бондаренка, М. Келера, А. Котляра, Б. Максименка, В. Сакалаша, М. Хахіна, Н. Юзефович та інших, які зробили найбільш вагомий внесок встрій кольорового забарвлення монументально-декоративної палітри міста тапризвело до розвитку виставкової діяльності, відкриття виставкової зали,магазину Художнього фонду УРСР, появи та збільшення членів Спілкихудожників УРСР, створення неформальних молодіжних мистецькихоб'єднань, та, як результат, заснування Кременчуцької міської організаціїНаціональної спілки художників України.Аналіз стилістичних та технологічних особливостей монументальнодекоративних творів, як-от: мозаїки «Моя Батьківщина», вітражу «Нашапісня – наша слава», рельєфу «Весільне свято», виконаних І.-В. Задорожниму м. Кременчуці – сприяє формуванню цілісної картини мистецькоїсвоєрідності Кременчуччини.У роботі розглядаються основні історичні етапи становленнякраєзнавчого музею, здійснюється аналіз об'єктів мистецтва фондівзберігання, окреслюються основні віхи становлення Кременчуцькогохудожньо-ремісничого училища № 9, дитячої художньої школи, картиннихгалерей.Осягання вищезазначених досліджених питань та особливостей надаломожливість комплексно проаналізувати історіографічні взаємодії художніхлакун і аспектів у контексті виявлення загальної картини художнього життям. Кременчука кінця ХІХ–ХХ ст.Дослідження та аналіз стану наукової розробки теми дає підставистверджувати про відсутність ґрунтовної, системної наукової розвідкихудожнього життя м. Кременчука зазначених часових меж, що й зумовлюєактуальність пропонованої фахової праці.Об'єктом дослідження є художнє життя м. Кременчука кінця ХІХ–ХХстоліття, предметом – специфічні риси, об'єкти та складові художньогожиття м. Кременчука кінця ХІХ–ХХ століття, персоналії та творчий спадокмитців, стилістика та технологія монументально-декоративних творів.Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, спискувикористаних джерел і додатків (альбома ілюстрацій)

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат