Дисертацію присвячено подальшому розвитку теоретико-методичного забезпечення та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційного забезпечення ресурсної спроможності регіонів України інструментами державно-приватного партнерства.Удосконалено визначення сутності та змісту поняття «ресурсна спроможність регіону», що розглядається, як узагальнюючий показник наявних на певній території (в регіоні, громаді) ресурсів, запасів, засобів і джерел. Встановлено зв'язок між розвитком регіональних теорій та розширенням кола ресурсів і чинників, що на них впливають, від просторових і економічних, що мали значення на початку формування, до соціальних, екологічних, інноваційних, управлінських, інклюзивних тощо, що є визначальними для сучасного розвитку територій. На цій основі запропоновано класифікацію теорій регіонального розвитку за ознакою «використання ресурсів». Запропоновано методичний підхід до групування ресурсів за ознаками, який, використовуючи оцінку причинно-наслідкових взаємозв'язків між просторовими, економічними, знаннєвими, управлінськими, соціальними і ресурсами навколишнього середовища, дозволяє визначити і оцінити спроможність як кожного із ресурсів, так і виду в цілому. Розвинуто методичний підхід до оцінки ресурсної спроможності регіону, що дозволяє на основі аналізу і оцінки всіх ресурсів території, визначити спроможні і неспроможні та, шляхом використання інструментів державно-приватного партнерства, створити умови для їх подальшого розвитку і зростання, враховуючи взаємний вплив одних на інші. Сформовано схему організаційного забезпечення використання інструментарію державно-приватного партнерства в управлінні регіональним розвитком, що, встановлюючи взаємозв'язки між органами влади і приватними структурами, формує ресурсну спроможність регіону та забезпечує розвиток території й задовольняє інтереси сторін.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат