Дисертація є комплексним науковим дослідженням цивільно-правового регулювання гарантій прав спадкоємців при спадкуванні за заповітом, під час якого виокремлено і встановлено особливості окремих наукових категорій та понять, а також розроблено і сформульовано пропозиції щодо вдосконалення національного цивільного законодавства України з метою підвищення гарантованості прав спадкоємців.Відзначено, що проблема захисту прав спадкоємців традиційно досліджується в цивільно-правовій науці, а проте теоретично і практично невирішеними залишаються багато питань. Усе більш очевидною стає потреба у дослідженні проблем гарантованості прав спадкоємців на, що вказує судова практика.За результатами дисертаційного дослідження запропоновано власне бачення поняття гарантій прав спадкоємців. У широкому розумінні гарантії прав спадкоємців це - встановлені державою і закріплені в нормативно-правових актах, засоби і прийоми, використовувані уповноваженими законодавством суб'єктами (нотаріусами, спадкодавцем, обов'язковими спадкоємцями), які забезпечують спадкоємцям правові можливості для реалізації їх прав у відповідності з принципами – свободи заповіту і охорони інтересів сім'ї. У вузькому розумінні гарантії прав спадкоємців – це система засобів, що встановлена державою і закріплена в нормативно-правових актах, яка покликана захистити права спадкоємців від їх незаконного порушення. Виділено ознаки гарантій прав: 1) державна природа гарантій; 2) нормативно-правова закріпленість гарантій; 3) універсальний та безперервний характер гарантій; 4) визначають рівень розвитку суспільного життя; 5) покликані охороняти і захищати права людини і громадянина, оскільки вони закріплюють засоби забезпечення законності та охорони правопорядку, інтересів особистості, суспільства та держави.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат