Дисертацію присвячено дослідженню хорової поліфонії як явища та вчення в контексті індивідуально-стильових систем ХХ століття. Актуальність теми обумовлена необхідністю узагальнення закономірностей хорової поліфонії, наявних в композиторській творчості ХХ століття та їх жанрово-стильових проявів у хоровому мистецтві; обґрунтування хорової поліфонії як категорії сучасного хорознавства. Вивчення хорової поліфонії як специфічної системи мислення в музичній культурі ХХ століття має велике практичне значення для хормейстерів – інтерпретаторів складних хорових партитур, що містять сутнісну виконавсько-стильову відмінність від зразків хорових жанрів європейської музики попередніх епох, обумовлюючи прагматичний «резонанс» актуальності теми пропонованого дослідження. Об'єкт дослідження – хорове мистецтво в єдності композиторської творчості та виконавства; предмет – хорова поліфонія як засаднича константа стильового мислення композиторів ХХ століття. Матеріалом дисертації слугують: 1) партитури: «Canticum sacrum» І. Стравінського; Реквієму «Коли на дворі перед будинком цвів цієї весни бузок» П. Гіндеміта, хорових фуг з кантатно-ораторіальних творів П. Гіндеміта; хорової симфонії «Узнай себе» тa хорового циклу а cappella «Слобожанські піснеспіви» О.Щетинського; 2) окреміокремі контекстуальноконтекстуально залученізалучені творитвори Д.Д. Лігеті,Лігеті, А.А. Шнітке,Шнітке, І.І. Щербакова,Щербакова, Д.Д. Бочарова;Бочарова; 3) наявнінаявні аудіозаписиаудіозаписи творів.творів.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат