Дисертацію присвячено когнітивно-інтерпретативному аналізу пасторалі як мистецького явища в історико-стильовій ретроспективі та проявах сучасного виконавського буття. Пастораль – усталений жанр європейської культури, який успадкував багату історію homo musicus, і тому займає помітну роль в сучасному концертному репертуарі (зокрема, вокалістів Китаю, які навчаються в Україні). Концертуючі музиканти повинні знати генеалогію класичних жанрів європейської культури, які перебувають в комунікативній ситуації кінця ХХ-ХХІ століть, та їх новітню трансформацію, щоб набувати у своєму виконавстві відповідну стильову атрибуцію інонаціональних зразків. У висновках підведено підсумки історико-теоретичного та когнітивного-інтерпретативного аналізу пасторальних творів різних національно-стильових традицій. Запропоновано дефініцію пасторалі в світлі християнської концепції музики, як «райської картини світу». Пастораль постає синтетичним явищем, яке більше, ніж жанр – це спосіб буття, світоспоглядання людини, що склався історично, не втратив актуальності та перебуває в «пам'яті культури» ХХІ століття, посідаючи чильне місце як складник виконавської культури homo musicus.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат