Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» (29 – Міжнародні відносини). –Київський національний університет імені Тараса Шевченка, МОН України. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, МОН України. – Київ, 2021. У дисертації проведено комплексний аналіз становлення та розвитку форм та механізмів міждержавного співробітництва Російської Федерації та Ісламської Республіки Іран та визначено ефективність їх функціонування. Аргументовано, що необхідність адаптації до нових економічних, політичних та соціальних реалій в умовах трансформації міжнародного порядку призводить до появи нових моделей і рівнів міжнародних відносин, що потребують аналізу та оцінки. В роботі поглиблено теоретико-методологічні підходи до визначення та дослідження міждержавного співробітництва як базової форми взаємодії між суб'єктами міжнародних відносин. Показано, що міждержавним відносинам Російської Федерації та Ісламської Республіки Іран на протязі тридцяти років (1991 ‒ 2021 рр.) були притаманні як активізація, так і уповільнення співробітництва. Аргументовано, що поточний рівень інтенсифікації та наповнення політико-дипломатичних, а також й іншого роду контактів і зв'язків між Москвою і Тегераном може вважатися безпрецедентним в історії двосторонніх відносин цих держав.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат