В біотехнологіях, фармакології, медиині та інших галузях часто застосовуються полімерні композити, через те, що ці матеріали володіють унікальними електропровідними, діелектричними, оптичними, механічними властивостями. Також важливу роль відіграють методи покращення цих властивостей, а саме структурна та радіаційна функціоналізація, хоч і ці методи ще не вивчені у достатній мірі на сьогодні. Важливим напрямком при створенні композиту це вибір наповнювача, важливе місце серед яких займають вуглецеві нанотрубки, в тому числі багатостінні. Хоч модифікатори і впливають істотно на структурні особливості полімерних матриць і механізми багатьох фізичних властивостей, в тому числі, електропровідні, діелектричні, оптичні та механічні, але їм приділяється менше уваги, особливо лінійним спряженим системам.Система зазнає значних змін структури і морфології не тільки після структурної функціоналізації, але і після радіаційної функціоналізації, наприклад після високоенергетичного електронного опромінення з різними дозами поглинання. Така функціоналізація впершу чергу впливає на зміну структури полімерів, що схильні до зшивання.Саме структурна і радіаційна функціоналізації є основними причинами, через які можна очікувати можливість кон'югації між макромолекулами та наноструктурними наповнювачами і модифікаторами. Очікується, що саме формування кон'югатів буде в свою чергу впливати на властивості полімерних композитів.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат