Дисертацію присвячено комплексному теоретико-правовому дослідженню публічного адміністрування в діяльності апарату суду. У дослідженні розкрито сутність та особливості поняття «публічного адміністрування в діяльності апарату суду». Проаналізовано понятійний апарат, визначено категоріальну суть «публічного адміністрування», «публічного адміністрування в діяльності апарату суду», «організаційного забезпечення судів». Досліджено форми публічного адміністрування в діяльності апарату суду. Доведено, що система нормативних та індивідуальних актів, які регламентують засади публічного адміністрування в діяльності апарату суду, є основою для належного відправлення правосуддя. Визначено організаційні засади публічного адміністрування в діяльності апарату суду, інституційні функції та принципи публічного адміністрування в діяльності апарату суду, суб'єктивний та об'єктивний склад публічного адміністрування, морально етичні засади в діяльності апарату суду. Досліджено основні поняття, сутність та видову характеристику європейських стандартів. Запропоновано авторське розуміння «європейського правового стандарту». Проведено правовий аналіз впливу європейських стандартів на норми і принципи професійної етики працівників апарату суду. Проаналізовано базові Стратегії розвитку правосуддя, що дозволило виокремити низку недоліків та прогалин. Розроблено та пропонується запровадити Положення щодо недопущення «мобінгу», дискримінації та дотримання рівності трудових прав працівників апарату суду з певними обмеженнями за основними засадами. Обґрунтовано принципову необхідність мати заповнену посаду прессекретаря цільовим фактором виконання ним його функціональних обов'язків. Запропоновано запровадження інституту спеціальних працівників апарату суду, які б виконували функції судді в частині справ незначної складності, що не мають спору (наказне та окреме провадження). Визначено, що в період воєнного стану та активності бойових дій, суди на підконтрольних територіях зобов’язані розглядати справи тих судів, які, в наслідок військової агресії, не мають можливості проводити судові засідання, що призвело до значного навантаження як на суддів, так і на апарат суду. Відтак, пропонується оновити кількісний склад співробітників апарату суду з урахуванням індивідуального підходу до кожного, з певним строковим переглядом умов. Встановлено необхідність проведення різноманітних заходів щодо поліпшення кваліфікаційного рівня працівників апаратів судів.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат