Дослідження виконане на базі КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» ООР (м. Одеса) впродовж 2005-2021 років у два етапи. На першому ретроспективному етапі проведений аналіз даних медичної документації (глибина пошуку 10 років – з 2005 по 2015 рік) щодо клінічних наслідків випадків холедохолітіазу. Доведено, що основним методом лікування залишається ендоскопічний, який за потреби доповнюється додатковими втручаннями – стентуванням (у літніх пацієнтів з високим періопераційним ризиком та у тих хворих, які категорично відмовляються від лапароскопічного та лапаротомного втручання), балонної дилятації СЖП з механічною літотріпсією. Перед проведенням оперативного втручання доцільно провести декомпресію біліарних шляхів за допомогою ЧШЧПДП для зниження рівня холемії та повязаних з нею ризиків кровотечі та інших ускладнень. Створений алгоритм вибору лікувальної тактики у хворих на складний холедохолітіаз передбачає комбінацію черезшкірного черезпечінкового дренування жовчних протоків та ендоскопічних транспапілярних втручань з подальшим використанням лапароскопічних операцій на жовчних протоках, що дозволяє у 1,5 рази зменшити кількість ускладнень та покращити якість життя. За опитувальником GSRS вираженість проявів диспептичного, больового та рефлюксного синдромів в основній групі була у 3,3 разу меншою аніж у групі порівняння.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат