Дослідження було побудовано на аналізі використання загальноприйнятихрутинних доз опіоїдів та використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії здодаванням лідокаїну, або дексмедетомідину, як анестетичних компонентів, під часпроведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках. Ми вивчалигормональні маркери стресу, зміни гемодинаміки, частоти серцевого ритму,маркерів запалення, інтенсивності болю, перебігу післяопераційного періоду,вплив досліджуваних різновидів загальної анестезії на показники водноелектролітного обміну з позиції оцінки антистресової активності досліджуванихметодик знеболювання та оцінювали наявність ускладнень досліджуванихметодик.У ході проспективного відкритого рандомізованого дослідження булообстежено 90 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститутурології імені академіка О.Ф.Возіанова» Національної Академії Медичних Наук3України з 2019 по 2022 рік, та відповідали критеріям включення (вік більше 18років, наявність патології нирок або сечовивідних шляхів, що підлягаютьлапароскопічним оперативним втручанням, хронічна ниркова недостатність 0-І ст,згода пацієнта на участь в дослідженні).В залежності від різновиду анестезії всі пацієнти були методом випадковоївибірки розподілені на три дослідні групи по 30 пацієнтів. В групі 1 (контрольній)проводилась стандартна багатокомпонентна анестезія, де основним аналгетичнимкомпонентом були рутинні, високі дози опіоїдів (фентанілу). В групі 2 (лідокаїну)хворим проводилась мультимодальна малоопіоїдна анестезія з використаннямлідокаїну, як анестетичної компоненти, та субнаркотичних доз кетаміну. В групі 3(дексмедетомідину) хворим проводилась мультимодальна малоопіоїдна анестезія звикористанням, як анестетичної компоненти, дексмедетомідину.Обстеження проводили в динаміці: до операції, перед оперативнимвтручанням, інтраопераційно, після операції, та в першу добу післяопераційногоперіоду.Всі пацієнти оперувалися в умовах ендотрахеального наркозу. Премедикаціяполягала в застосуванні декскетопрофену в дозі 50 мг внутрішньовенно (в/в) за 30хвилин до операції. Індукція в загальну анестезію здійснювалась в/в пропофолу вдозі 2 мг/кг, фентанілу в дозах 1,5-2 мкг/кг, атракуріуму в дозі 0,6 мг/кг. Підтримкаанестезії здійснювалась інгаляцією севофлюрану (мінімальна альвеолярнаконцентрація (МАК) – 1,44±0,25об.%). У разі необхідності посилення нервовом’язового блоку додатково в/в вводився атракуріум в дозі 0,1 мг/кг.Для контролю глибини анестезії у хворих досліджуваних групвикористовувався BIS моніторинг, показники якого підтримувались в межах44±3,4%.За 30 хв. до закінчення операції в/м вводився нефопам 20 мг. Після закінченняоперації для післяопераційного знеболення в ранньому післяопераційному періодіхворі отримували в/в парацетамол в дозі 1000 мг.Протокол підтримання анестезії у хворих першої (контрольній) групи. Упершій групі (контрольній) аналгетичний ефект загальної анестезії забезпечувався4в/в введенням фентанілу в дозі 3,99±0,43 мкг/кг/год.Протокол підтримання анестезії в групі мультимодальної малоопіоїдноїзагальної анестезії з використанням лідокаїну. У цій групі застосовуваласьмультимодальна малоопіоїдна анестезія з в/в використанням фентанілу в дозі2,00±0,24 мкг/кг/год та в/в лідокаїну (під час інтубації трахеї болюсне введення 1мг/кг, далі для підтримання анестезії безперервна інфузія зі швидкістю 1,5мг/кг/год) і субнаркотичних доз кетаміну – 0,5 мг/кг (перед розрізом шкіри напочатку операції).Протокол підтримання анестезії в групі мультимодальної малоопіоїдноїзагальної анестезії з використанням дексмедетомідину. В цій групівикористовувалась мультимодальна малоопіоїдна анестезія з фентанілом в дозі2,34±0,18 мкг/кг/год з додаванням дексмедетомідину в дозі 0,7 мкг/кг/год (інфузіюдексмедетомідину починали відразу після постановки венозного доступу).Після завершення операції пацієнтів переводили до відділення інтенсивноїтерапії. В подальшому післяопераційне знеболення проводилосьдекскетопрофеном в дозі 50 мг в/м кожні 8 годин при слабкому болю, і в комбінаціїз парацетамолом 1000мг в/в при помірному болю. Якщо за візуально-аналоговоюшкалою (ВАШ) рівень болю перевищував 4 бали, то хворі отримували длязнеболення опіоїдні препарати (омнопон 1 мл 1% розчину чи морфін 1 мл 1%розчину в/м).Для оцінки якості досліджуваних методик загальної анестезії ми вивчалигормональні маркери стресу, зміни гемодинаміки, частоти серцевого ритму,маркерів системного запалення, інтенсивність болю, особливості перебігупісляопераційного періоду, вплив досліджуваних різновидів загальної анестезії напоказники водно-електролітного обміну з позиції оцінки антистресової активностідосліджуваних методик знеболювання.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат