Дисертація присвячена дослідженню прагматики синтаксичних засобів у художніх творах Івана Франка. Мета роботи – комплексний аналіз структурно-семантичних типів і функцій синтаксичних засобів та виявлення механізмів реалізації їхнього прагматичного потенціалу в художніх текстах Івана Франка. Об’єктом дослідження є синтаксичні засоби актуалізації прагматичного потенціалу художніх творів Івана Франка. Предмет дослідження – структурно-семантичні особливості та функції синтаксичних засобів, способи їхньої прагматичної реалізації в художніх творах Івана Франка.Актуальність теми зумовлена потребою докладного вивчення мовних засобів в аспекті експресивізації художнього тексту і способів їхнього впливу на читача. Експресивність тексту, яку пов’язують із його прагматичним потенціалом, є одним із виявів активної позиції письменника в створенні тексту та вибору ним мовних виражальних засобів загалом і синтаксичних зокрема. Створення лінгвостилістичної картини художнього твору сприяє реалізації авторського стилю письма як виразника індивідуалізованого світогляду І. Франка. Студіювання експресивного синтаксису письменника є актуальним у зв’язку з відсутністю окремих мовознавчих досліджень прагматичного потенціалу засобів експресивного синтаксису його художньої прози.Джерельною базою дослідження слугували 13963 синтаксичних засоби експресивізації в художніх текстах І. Франка, які репрезентують творчість письменника різних періодів: «Петрії і Довбущуки» (1 ред.), «Борислав сміється», «Перехресні стежки», «Петрії й Довбущуки» (2 ред.).

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат