Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються при правовому регулюванні відносин членства у непідприємницьких товариствах. Метою дослідження є визначення особливостей членських правовідносин у непідприємницьких товариствах, а також напрацювання наукових висновків і практичних рекомендацій щодо вдосконалення чинного цивільного законодавства у сфері регулювання відносин членства у непідприємницьких товариствах. Використання наукових методів у дисертації обумовлене специфікою мети, поставлених завдань та об’єкта дослідження. У роботі використано як загальнонаукові, так і спеціально-наукові методи наукового пізнання. Наприклад, через використання системного методу та методу аналізу досліджено питання місця членських відносин у системі цивільних правовідносин, а також їх внутрішню структуру. За допомогою догматичного та формально-юридичного методів розкрито якість та стан нормативного регулювання відносин членства у непідприємницьких товариствах. Діалектичний метод забезпечив всебічний аналіз правової природи та структури членських правовідносин у непідприємницьких товариствах. Метод прогнозування використано при формулюванні пропозицій і рекомендацій з удосконалення чинного цивільного законодавства щодо відносин членства у непідприємницьких товариствах. Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що в результаті проведеного дослідження сформульовано наступні положення, висновки й пропозиції, які володіють науковою новизною, зокрема: визначено сукупність чинників, які детермінують інститут членства у непідприємницьких товариствах: 1) неоднорідність членства, що проявляється у переліку прав членів різних видів непідприємницьких товариств; 2) різні інтереси – немайнові та споживчі інтереси майнового характеру, з якими члени непідприємницького товариства вступають у нього; 3) членство у непідприємницьких товариствах визначається формулою «не отримати більше, ніж вкладено»; ступінь повноти прав стосовно товариства має абсолютний прояв у змісті корпоративних прав як сукупності майнових та немайнових прав учасників підприємницьких товариств, а також в усіченому вигляді представлений в членських правах як сукупності немайнових та окремих майнових прав, що обумовлені споживчо-інвестиційним інтересом членства, який, однак, реалізується в межах непідприємницького товариства; аргументовано положення про те, що основна відмінність у здійсненні корпоративних та членських прав проявляється у принципі пропорційності прав відповідно до розміру частки у статутному капіталі підприємницького товариства та принципі рівності прав членів непідприємницьких товариств; визначено два види обов’язків члена непідприємницького товариства: перший пов’язаний із сплатою членських внесків зобов’язально-правової природи; другий - із дотриманням вимог статуту та який кореспондується із сукупністю немайнових прав члена непідприємницького товариства.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат