У дисертації всебічно досліджено відкладення судового розгляду у кримінальному провадженні та сформульовано низку положень, висновків і рекомендацій, що характеризуються науковою новизною. Актуальність обраної теми зумовлена, з одного боку, важливістю створення ефективного правового механізму реагування на невиконання учасниками судового провадження своїх процесуальних обов’язків, уникнення зловживань ними процесуальними правами, що спричиняє відкладення судового розгляду, а, з іншого боку, – наявністю невирішених теоретичних та практичних проблем, пов’язаних з таким загальним положенням судового розгляду кримінального провадження. Чимало положень кримінального процесуального закону, що регламентують відкладення судового розгляду, потребують тлумачення задля їх ефективної практичної реалізації відповідно до засади розумності строків кримінального провадження. Звернено увагу, що розумний строк судового розгляду залежить не тільки від поведінки учасників кримінального провадження, а й від правових норм, якими вони керуються, їх ефективності, чіткості викладу та відповідності потребам судової практики.Дослідження правового регулювання відкладення судового розгляду в кримінальному провадженні засвідчує наявність низки прогалин у вирішенні питань, що виникають під час судового розгляду. Констатовано, що КПК України не містить вичерпного переліку підстав для відкладення судового розгляду, а зміст поняття «відкладення судового розгляду в кримінальному провадженні» становлять такі сутнісні ознаки, як: 1) перенесення судового розгляду на визначений у майбутньому час (на конкретний строк, після закінчення якого судовий розгляд неодмінно має бути продовжено у чітко визначені день, годині, місці); 2) необхідність забезпечення належних процесуальних умов для проведення подальшого розгляду кримінального провадження; 3) відкладення розгляду в кримінальному провадженні здійснюється з ініціативи суду чи за клопотанням учасників кримінального провадження; 4) обов’язковість застосування заходів щодо усунення обставин, які зумовили необхідність відкладення судового розгляду в кримінальному провадженні; 5) застосування заходів щодо усунення обставин, які стали підставою для відкладення судового розгляду в кримінальному провадженні, здійснюється з метою його продовження та закінчення. Згідно з результатами соціологічного опитування прокурорів, суддів та адвокатів у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях стосовно правового регулювання відкладення судового розгляду у кримінальному провадженні 64% опитаних респондентів вважають, що необхідно запровадити й інші підстави для відкладення судового розгляду. Запропоноване авторське визначення відкладення судового розгляду в кримінальному провадженні, як процесуальне рішення суду, зумовлене обставинами, передбаченими у кримінальному процесуальному законі або визнаними судовою практикою, які перешкоджають судовому розгляду, але не можуть бути усунуті під час судового розгляду, що породжує необхідність його перенесення.Проаналізовано порядок відкладення судового розгляду в кримінальному провадженні, який складається з таких етапів: 1) встановлення юридичних фактів, які спричиняють відкладення судового розгляду; 2) вибір кримінальної процесуальної норми, що підлягає застосуванню; 3) заслуховування думок сторін кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з цього питання; 4) ухвалення рішення про відкладення судового розгляду. Аргументовано, що відкладення судового розгляду може бути здійснено на будь-якому етапі судового розгляду кримінального провадження до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення підсумкового рішення.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат