Проблема забезпечення продовольством населення України на сьогоднішній день в умовах воєнного стану є стратегічним завданням. Для подолання цієї проблеми потрібно знайти альтернативні культури та їх сорти, які були б пристосовані до умов постійних змін у кліматі, зокрема потепління, а також до малоосвоєних та бідних за складом ґрунтів.Одним із можливих рішень для подолання цих викликів є культивування сафлору. Його насіння містить велику кількість олії (в ядрі до 56 %) та білка до 12 %. Олія сафлору містить важливі жирні кислоти, такі як лінолева, олеїнова, пальметинова, стеаринова та ліноленова. Ця олія є напіввисихаючою та має широке застосування у виробництві маргарину, оліфи, білосніжної емалі, мила, лінолеуму та інших продуктів.Крім того, сафлор може бути використаний як кормова культура для тварин, зокрема на зелений корм та на силос. Сім'янки сафлору також є хорошим кормом для птахів, а підсмажені насіння можуть бути вжиті в їжу.Однак вирощування сафлору вимагає урахування біологічних особливостей та правильної технології. На жаль, інформація про технологію вирощування сафлору досить обмежена, тому проведення досліджень в цій області є пріоритетною темою в рослинництві. Дослідження з оптимізації елементів технології вирощування сафлору, а саме: застосування мінеральних добрив, ґрунтових гербіцидів, регуляторів росту рослин, прийомів догляду за посівами, а також вивчення реакції сортів на них, дозволять значно підвищити продуктивність сафлорових посівів та якість отриманої продукції. Особливо важливим є адаптація цієї культури до умов півдня України, де інші відомі та поширені культури не завжди можуть ефективно рости та розвиватися через ризиковані умови землеробства.Метою досліджень було визначення оптимальних параметрів елементів технології вирощування сортів сафлору на основі встановлення ефективного догляду за посівами; поєднання застосування мінеральних добрив та регуляторів росту рослин в посушливих умовах Південного Степу України.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що уперше для умов Південного Степу України встановлено вплив прийомів догляду за посівами на безгербіцидному та гербіцидному фонах на продуктивність сортів сафлору; встановлені закономірності проходження ростових процесів у рослинах, формування врожайності сортів сафлору залежно від застосування додаткового мінерального живлення в поєднанні з регуляторами росту рослин; визначено економічну та енергетичну ефективність елементів технології вирощування сафлору. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні елементів технології вирощування сортів сафлору для реалізації потенціалу їх продуктивності у Південному Степу України шляхом оптимізації прийомів догляду за посівами та додаткового живлення за рахунок мінеральних добрив й регуляторів росту рослин.Під впливом мінеральних добрив урожайність сафлору зросла на: сорту Живчик 0,11–0,17 т/га, сорту Добриня 0,17–0,22 т/га. Приріст урожайності від застосування регуляторів росту дорівнював: 0,05–0,12 т/га у сорту Живчик та 0,03–0,11 т/га у сорту Добриня. Найбільшу врожайність сафлору сорту Живчик – 1,71 і 1,70 т/га та сорту Добриня – 1,84 і 1,85 т/га отримано на фоні внесення мінеральних добрив в дозі N60P50 під основний обробіток ґрунту з застосуванням препаратів Рост-концентрат + Хелатин олійні і Хелатин моно бор + Хелатин фосфор-калій.Найбільш ефективно волога використовувалась за вирощування сафлору обох сортів на фоні основного внесення мінеральних добрив в дозі N60P50 з позакореневим підживленням посівів Рост-концентрат + Хелатин олійні та Хелатин моно бор + Хелатин фосфор-калій.Найбільші показники умовно чистого прибутку – 23836 грн/га для сорту Живчик та 22147 грн/га для сорту Добриня і виходу валової енергії 34804 МДж/га для сорту Живчик та 37064 МДж/га для сорту Добриня отримано у варіантах з проведенням післясходового боронування і міжрядного обробітку на фоні внесення ґрунтового гербіциду.Найбільший умовно чистий прибуток – 22603 грн/га для сорту Живчик та 23837 грн/га для сорту Добриня отримано на фоні без внесення мінеральних добрив з застосуванням препаратів Хелатин моно бор + Хелатин фосфор-калій. Найбільший вихід валової енергії 38646 МДж/га у сорту Живчик та 41509 МДж/га у сорту Добриня отримано на фоні основного внесення N60P50 з обробкою посівів препаратами Рост-концентрат + Хелатин олійний.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат