Дисертація є першим у вітчизняній науці цивільного права спеціальним комплексним дослідженням права власності територіальних громад за законодавством України.У дисертації визначено методологію дослідження та здійснено огляд літератури за темою дисертаційного дослідження. Розглянуто становлення та розвиток законодавства щодо права власності територіальних громад за законодавством України, а також надано характеристику правовідносин, що виникають із відносин власності територіальних громад. При цьому впреше запропонована класифікація історичного розвитку законодавства України стосовно нормативно-правового регулювання відносин у сфері права власності територіальних громад: 1) І період – 1991-1997 роки: становлення України як самостійної, незалежної держави. Перші кроки до законодавчого визначення системи та гарантій місцевого самоврядування в Україні, закріплення визначення «територіальна громада»; 2) ІІ період – 1997-2003 – становлення та оновлення цивільного законодавства України; 3) ІІІ період – 2003-2004 – подальший розвиток законодавства України до «помарчевої» революції; 4) IV період – 2004-2010 – активний розвиток законодавства України, з урахуванням євроінтеграційного напрямку руху Української держави до асоціації з ЄС; 5) V період – 2010-2013 – розвиток та оновлення законодавства України на шляху до євроінтеграції до початку революції «гідності»; 6) VI період – 2014 – 2019 – становлення законодавства України в період після революції «гідності», анексії російською федерацією АРК Крим, створення самопроголошених Л/ДНР на сході України та початку «Антитерористичної операції» з метою звільнення анексованих територій; 7) VII період – 2019-2022 – розвиток законодавства України в період дії обмежень, пов’язаних з карантинними заходами у зв’язку із розповсюдженням гострої респіраторної хвороби - коронавірусу «SARS-CoV-2» (COVID-19), до початку повномасштабного вторгнення військових формувань РФ на територію України та введення по всій території України правового режиму воєнного стану; 8) VIII період – 2022 рік - теперішній час – розвиток законодавства України в період дії правового режиму – воєнного стану (у зв’язку з повномасштабним вторгненням військових формувань РФ на територію України), ведення бойових дій та тимчасової окупації окремих територій України.У дисертації визначено поняття та правова природа права власності територіальних громад за законодавством України, а також надана їх загальна характеристика. Автором запропоновано розглядати власність територіальних громад в якості системи відносин стосовно об’єктів (рухомих та нерухомих), що знаходяться у власності цих територіальних громад і становлять матеріальну основу місцевого самоврядування. При цьому зроблено висновок, що у вказаній системі слід виокремлювати суб’єкти права власності територіальних громад, як активну сторону взаємовідносин щодо власності територіальних громад, та самі об’єкти власності територіальних громада, як пасивну сторону взаємовідносин щодо власності територіальних громад.Обґрунтовано різницю між визначенням «спільна власність територіальних громад» (області, району), управління якою, відповідно до частини першої статті 142 Конституції України, здійснюється обласними та/або районними радами та «об’єднаними об’єктами комунальної власності територіальних громад» (сіл, селищ, міст) на договірних засадах на праві спільної власності, з метою реалізації спільних проєктів та/або, відповідно до частини другої статті 142 Конституції України, з метою спільного фінансового утримання комунальних підприємств (організацій і установ).У дисертації охарактеризовані особливості виникнення, здійснення та припинення права власності територіальних громад за законодавством України, в тому числі в умовах воєнного стану.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат