Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до використання цифрових технологій в професійній діяльності. Розроблено зміст педагогічної технології: оновлення змісту освітніх компонентів, які вивчаються під час навчання більшості гуманітарних спеціальностей та є базовими в їхній підготовці; розроблення та впровадження вибіркової дисципліни «Цифрові технології в освіті»; розроблено програмипозааудиторної діяльності (кіноклуб, TED-конференції, семінари) відібрано форми (лекції (інформаційно-проблемна, лекція-пресконференція, лекція- візуалізація, бінарна лекція, лекція-дебати, мультимедійна лекція); семінарські заняття, тренінги, майстер-класи (презентація педагогічного досвіду), проєктні заняття; «круглий стіл»; «змішане навчання»; вебінар, відеоконференції, віртуальні консультації), методи (мозковий штурм, мобільної навчальної взаємодії, кейс-метод, проблемні, «перевернене» навчання, скрайбінг, інтерактивний, ігрового проєктування, портфоліо, web- квест), засоби навчання (електронні посібники, обладнання, технічні засоби, програмне забезпечення, цифрові ресурси). Виділено етапи впровадження авторської педагогічної технології в освітній процес закладів вищої освіти: мотиваційний, практичний, адаптаційно-рефлексійний. Використано різноманітні форми та методи роботи зі студентами гуманітарних спеціальностей задля формування їхньої готовності до використання цифрових технологій в професійній діяльності під час навчання у ЗВО, які можуть бути реалізовані в умовах дистанційної освіти. Розкрито модернізацію змісту освітнього процесу за основними напрямами: оновлення змісту освітніх компонентів, які є загальними під час підготовки вчителів усіх гуманітарних спеціальностей: «Філософія», «Історія України», «Педагогіка», «Психологія», «Безпека життєдіяльності», «Інформаційнітехнології», збагачені темами, що розширюють світогляд студента й розкривають усебічний вплив цифрових технологій на численні аспекти життя суспільства загалом і на кожну людину окремо та створюватимуть позитивне ставлення до практичного використання сучасних технологій під час освітнього процесу; розроблення й упровадження навчальної дисципліни «Цифрові технології в освіті», відповідного сайту задля створення власного цифрового портфеля вчителя, банку тренінгових програм, навчальних проєктів, ситуаційних вправ, спрямованих на формування готовності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до використання цифрових технологій в професійній діяльності; адаптації пакету діагностичнихматеріалів для визначення рівня сформованості готовності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до використання цифрових технологій в професійній діяльності; розробці програми позааудиторної діяльності (кіноклуб, TED-конференції, семінари). Результати педагогічного експерименту показали, що більшість респондентів експериментальної групи досягли середнього (46,3%) і високого (38,4%) рівнів готовності до використання цифрових технологій в професійній діяльності. Статистичний аналіз (за -критерієм Колмогорова- Смирнова) засвідчив, що зміни, які відбулися в експериментальній групі після проведення формувального етапу експерименту, є статистично значущими. При порівнянні результатів контрольної групи до та після педагогічного експерименту ми не отримали особливих відмінностей. Це підтверджує, що педагогічна технологія підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до використання цифрових технологій в професійній діяльності є ефективною. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вдосконалення теорії та практики професійної освіти, у системі підвищення кваліфікації та перепідготовки педагогічних кадрів і самоосвітній діяльності вчителів та викладачів закладів вищої освіти.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат