Дисертацію присвячено вивченню лінгвокогнітивних параметрів письмових англомовних оповідей про сновидіння як дискурсивного та наративного явища. Матеріалом дослідження є корпус із 538 англомовних письмових переказів сновидінь (157 200 слів), зібраних із онлайн-щоденників сновидінь на сайті dreamjournal.net. Дослідження виконане в теоретичних та методологічних рамках сучасної когнітивної лінгвістики, дискурсології та когнітивної наратології. Для описання лінгвокогнітивної природи процесу наративізації сновидіння дослідження фокусується на суб’єктному позиціюванні нараторів щодо оповідуваного оніричного досвіду. Для аналізу наративних жанрово-специфічних характеристик переказів сновидіння залучено поняття подієвості та поняття перспективи як конструкту, що організує ментальні простори оповіді. Наукова новизна дослідження полягає у запропонованій комбінованій методиці та першому детальному вивченню англомовного дискурсу та наративу оповіді про сновидіння в ракурсі дискурсології та когнітивної наратології. В роботі було вперше описано переказ сновидіння як окремий жанр англомовного письмового наративу; з’ясовано тенденції евіденційного маркування оніричного досвіду в англомовному дискурсі; схарактеризовано частотність сенсорних семантичних модусів, залучених у концептуалізації досвіду сновидіння; виявлено тенденції суб’єктивного позиціювання нараторів стосовно оповідуваного англійською мовою оніричного досвіду; змодельовано дуальне конструювання категорій наратора, фокалізатора, наративної перспективи та точки зору в англомовних оповідях про сновидіння; описано основні жанрові риси механізмів наративізації досвіду та смислотворення в наративі оповіді про сновидіння.Практична цінність дослідження пов’язана із можливим залученням отриманих висновків щодо концептуалізації оніричного досвіду в спецкурсах з теорії дискурсу (генрістики), когнітивної лінгвістики (теорії ментальних просторів), когнітивної наратології, квантитативних методів у лінгвістиці, корпусної лінгвістики. Висновки роботи також можуть бути використані під час виконання наукових досліджень студентів та аспірантів. Робота складається із трьох розділів, які послідовно викладають дискурсивні та наратологічні теоретичні і методологічні підвалини дослідження, аналіз засобів евіденційного та епістемічного маркування в дискурсі оповідей про сновидіння, когнітивну архітектуру подвійної наративної перспективи, подієвості та наративних просторів оповідей цього жанру та загальних висновків, в яких узагальнено здобутки дослідження та окреслено подальші перспективи його розвитку. Перший розділ «Методологічне підґрунтя вивчення письмових англомовних наративів оповіді про сновидіння» презентує аналітичний огляд релевантних для дисертаційного дослідження теоретичних та методологічних підвалин дискурсології та наратології. Письмовий наратив оповіді про сновидіння позиціоновано серед інших наративних жанрів та описані базові жанрово-релевантні характеристики культурної дискурсивної практики переказування сновидінь. Розділ завершується описом базових принципів, інструментарію та процедури вивчення наративу оповіді про сновидіння. ?Другий розділ «Лінгвальні засоби реалізації категорії евіденційності в письмових англомовних наративах про сновидіння» містить результати анотування корпусу за обраними підкатегоріями евіденційності, аналіз специфіки концептуалізації сенсорної природи оніричного досвіду та розбір її репрезентацій в наративі. Ревелятивну евіденційність в англійській мові витлумачено як концептуальну категорією, яка існує у взаємоконстиутивній опозиції з антиревелятивною евіденційністю для встановлення опори на реальні знання та підтримку епістемічного контролю над концептуалізацію оніричного досвіду в оповіді. Встановлено, що через домінування в оповідях про сновидіння сенсорних евіденційних маркерів, оніричний досвід концептуалізується як виразно сенсорний. Третій розділ «Конфігурації наративних просторів та категорія перспективи в наративах оповіді про сновидіння» присвячено моделюванню динамічної наративної перспективи в оповідях про сновидіння з метою з’ясування жанрової специфіки таких оповідей. Обґрунтовано, що основною жанрово релевантною рисою наративу про сновидіння є подвійна подієвість, що в свою чергу формує динамічність функції перспективи та співіснування двох наративних просторів оповіді (реального та оніричного). Проаналізовано роль концептуальної інтеграції як механізму, який забезпечує наративне конструювання оніричного досвіду (смислотворення оніричного наративу) з опертям на активацію та інтеграцію двох ментальних просторів.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат