У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, встановлено її зв’язок з науковими програмами, планами та дисциплінами. Визначено мету й завдання, об’єкт та предмет дослідження. Окреслено практичне значення одержаних результатів дослідження.У розділі 1, а саме у підрозділі 1.1 «Аналіз літератури» звернено увагу на праці іноземних авторів, де відеоарт був об’єктом досліджень. Безпосередньо відеоарт досліджували українські науковці: Я. Пруденко, Г. Вишеславський, С. Побожій, А. Звіжинський, М. Афанасьєв, М. Рашковецький, Н. Манжалій та ін. У підрозділі 1.2 «Методи та джерела дослідження» окреслено методологічну основу дисертації. Введено у практичний вжиток «метод відокремлення відео». Джерельну базу становлять твори, збережені у вигляді цифрових копій відеоарту, насамперед митців Львова за період 1990-х – 2020-х років. У підрозділі 1.3 «Термінологічний апарат дослідження» відтворено значення необхідних дефініцій за темою дослідження, серед яких: відеоарт та відеоструктуралізм.Розділ 2 приурочено становленню мистецької практики відеоарту у світі та в Україні. У підрозділі 2.1 «Розвиток відеоарту у світовому контексті» У 1963 р. американські митці вперше використовують відеокамеру. Доробок авторів зі Східної Європи має з українським відеоартом більшість спільних рис і перешкод, на які натрапляли митці. Перешкоди й називаємо причиною часового відтермінування появи відеоарту в Східній Європі. У підрозділі 2.2 «Становлення відеоарту в Україні» зазначаємо, що відеоарт в Україні починається в 1988–1989-х рр. У Львові перші зразки відеоaрту створили: А. Бояров, група «Akuvido» та професор А. Максименко. У Розділі 3. виголошено хронологію залучення моделей художнього висловлювання у відеоарті Львова. Відтак, у підрозділі 3.1 «Відеоструктуралізм у технічних межах відео» відеоструктуралізм називаємо унікальною моделлю у відеоарті Львова на поч. 1990-х років. Відкладена поява відеоарту в Україні не спричинила відсутності етапу дослідження мистецької практики. У підрозділі 3.2 «Симуляція відео з вибірки кадрів» встановлено, що кадри за цієї моделі не завжди є вибіркою з одного неподільного дійства, що дає змогу стверджувати про не схожість з технічними ефектами. У підрозділі 3.3 «Інверсія «приватного» в «публічне» досліджено модель за якої митці звертаються до поняття лінії розмежування між тим, хто є позаду відеокамери, та тим, хто (що) є перед нею. У Розділі 4. розглянуто сценарії втілення які впливають на представлення відеоарту. У підрозділі 4.1 «Монтажні структури та експозиційне представлення відеоарту» згідно з типологією М. Волинського, застосовано чотири експозиційні концепції: відеопроєкції імерсійні, відеоарт у «чорній коробці», відеопроєкції нанесення, скульптури з екранів. Типологію розширено новими концепціями: відеопроєкції-петрогліфи та відеопроєкції-розчинення. У підрозділі 4.2 «Темпоральні взаємини із глядачем» особливістю відеоарту називаємо циклічне перевідтворення відео. Доведено різницю між авторським і глядацьким циклом під час перегляду відеоарту. ВИСНОВКИ1.? В Україні дослідження відеоарту є здебільшого оглядовими, а адаптацій іноземних теоретичних досліджень в вітчизняних публікаціях не знаходимо. 2.?З появою відеокамери художник отримує одноосібний контроль над створенням художнього висловлювання у відео. У 1970–1990-х роках в Східній Європі автори вимушено вдавались до застосувань кіноплівки та рукотворного способу творення відео без відеокамери. 3.?В Україні передумовою для появи відеоарту було подолання тоталітарного контролю. 4.?Особливістю відеоарту у Львові 1990–1996 рр. є наявність періоду візуальних досліджень можливостей відео. 5.?Доведено присутність трьох моделей художнього висловлювання у відеоарті Львова. 6.?На прикладі відеоартів: С. Петлюка, О. Хорошка, М. Барабаша віднайдено кореляційні взаємини монтажних структур відео та їх впливу на подальше представлення. 7.?Поява відеоарту спричинила новий штиб взаємин з глядачем. Особливість яких у наявності двох циклів відтворення – авторського та глядацького.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат