Визначено інваріантну та новітні складові поняття «міф» в історико-філософському дискурсі другої половини ХХ ст.. А саме: у якості інваріантної складової було зазначено зв’язок міфу і культури, а в якості новітніх складових виокремлено такі аспекти міфу, як семіологічний, політично-соціальний, лінгвістичний, епістемологічний, трансформаційний, онтологічний та антропологічний. Досліджено сутність поняття «міф» із позиції його кореляції з категоріями екзистенції, мислення та свідомості. Зазначено, що у науковій сфері міфологічного дискурсу активно відбуваються процеси деміфологізації, у той час, як у соціокультурній сфері зберігається запит на реінтерпретацію міфу. Причому, для обох сфер міф все ще залишається визначним екзистенційним елементом. Охарактеризовано вплив пост-воєнної ситуації середини ХХ ст. і її соціально-екзистенційного виміру на розвиток філософського міфологічного дискурсу. А саме: розкрито, як соціально-політичні фактори та пост-воєнні потрясіння стимулювали розвиток теоретико-методологічної бази міфологічного дискурсу другої половини ХХ ст. Досліджена широка варіативність поняття «міф», який розглядається як втіленням анти-істини і як спосіб мислення, і набуває різноманітних значень і сенсів у концепціях представників міфологічного дискурсу другої половини ХХ ст. Зокрема, проведено порівняльний аналіз із суміжними поняттями – «пастіш», «симулякр» і «нарація». Охарактеризовано довготривалий трансформаційний процес поняття «міф» із визначенням основних підходів до аналізу даного феномену, які можна охарактеризувати як інструментальний, описовий та світоглядний. Мета – дослідження процесу трансформації поняття «міф» у другій половині ХХ ст. в історико-філософському контексті і визначення специфіки даних трансформаційних процесів. Досягнення поставленої мети обумовило виконання комплексу наступних завдань: - визначити специфіку і основні вектори розвитку поняття «міф» у філософському та міфологічному дискурсі до другої половини ХХ ст.; - виокремити основні соціально-екзистенційні передумови трансформації поняття «міф» у другій половині ХХ ст. і встановити їхній вплив на формування міфологічних концепцій другої половини ХХ ст.;- дослідити теоретичні передумови які уможливили трансформацію поняття «міф» у другій половині ХХ ст.;- визначити інваріантну складову поняття «міф» у роботах до другої половини ХХ ст. і у роботах другої половини ХХ ст.;- визначити новітні складові поняття «міф», які були сформульовані представниками міфологічного дискурсу другої половини ХХ ст.; - спрогнозувати подальший розвиток поняття «міф» у соціокультурній та філософських площинах.Об’єкт дослідження – концепції міфу в історико-філософському контексті. Предмет дослідження – трансформації концептуального змісту поняття «міф» в філософському дискурсі другої половини ХХ століття в контексті екзистенції, мислення та свідомості.Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, у даній роботі були використані наступні методи: герменевтичний, компаративний, дескриптивний, метод історичного аналізу, а також методи регресивного і декомпозиційного аналізу. Герменевтичний метод було імплементовано для визначення специфіки використання поняття «міф» основними представниками міфологічного дискурсу до і після другої половини ХХ ст. Використання компаративного методу дозволило провести порівняльний аналіз робіт мислителів, розглянутих у даному дослідженні із метою виявлення спільних і розбіжних елементів у різних міфологічних концепціях. Завдяки даному методу, представлене дисертаційне дослідження має змогу встановити, які саме трансформації відбувались у міфологічному дискурсу другої половини ХХ ст., порівняно із тими концепціями, які розвивались до даного періоду. За допомогою методів регресивного і декомпозиційного аналізу було виокремлено основні елементи поняття «міф», а також стало можливим розкласти даний феномен, так як він був представлений у роботах дослідників, що репрезентують міфологічний дискурс, на окремі складові, для виділення новітніх компонентів поняття «міф». Імплементація методу історичного аналізу, а також дескриптивного методу, уможливила окреслення горизонтів даного дослідження та допомогла помістити проблематику, що нас цікавить, в історичний контекст, без якого саме дослідження не видається можливим і обґрунтованим. Під час проведення даного дослідження було розглянуто і структуровано основні концепції представників міфологічного дискурсу до і після другої половини ХХ ст., представлено ґрунтовне осмислення заявлених концепцій, виявлено особливості трансформаційного процесу поняття «міф» з точки зору історико-філософського контексту, аспектів екзистенції, мислення та свідомості, а також визначено передумови даного трансформаційного процесу, соціально-екзистенційні та теоретичні, і, нарешті, на основі вищезгаданих операцій – визначено можливі вектори подальшого розвитку поняття «міф».

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат