Дисертація присвячена дослідженню художньої повсякденності, змодельованої в текстах І. Роздобудько та М. Ґретковської, а саме її поетики та структури. Актуальність дослідження зумовлена тим, що є низка відкритих питань, пов’язаних із оформленням художньої повсякденності як літературознавчої категорії, хоч останнім часом багато науковців із різних країн присвячують свої розвідки вивченню цього феномену, представленого на сторінках художніх текстів. Дослідження поетики художньої повсякденності здійснено на основі романів І. Роздобудько («Ґудзик», «Шості двері», «Фаріде») та М. Ґретковської («Полька», «Космітка» «Фаворити»). Авторки й тексти для аналізу були обрані з урахуванням домінантного критерію – увага до повсякденності персонажа.Мета дослідження – проаналізувати текстові стратегії, художні засоби та прийоми, які використовуються авторками для відображення повсякденного життя персонажів обраних романів.Наукова новизна. У дослідженні ґрунтовно проаналізовано літературознавчі підходи до розуміння повсякденності та здійснено спробу дефініювати поняття «художня повсякденність», а також уперше зроблено компаративний аналіз творчості І. Роздобудько та М. Ґретковської з погляду поетики повсякденності.Практичне значення полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення художньої повсякденності, зіставлення української та польської літератур, під час розробки й викладання спецкурсів із компаративістики, історії української та польської літератур.Особистий внесок здобувача полягає в самостійному дослідженні поетики повсякденності в обраних текстах. Усі теоретичні та практичні результати, що виносяться на захист, отримані авторкою самостійно.У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження» представлено розвиток категорії повсякденності в різних галузях науки від зародження до сучасності. Проаналізовано сутність художньої повсякденності в літературознавстві, систематизовано погляди науковців на феномен повсякденності та проблеми, пов’язані з його студіями. Запропоновано дефініцію художньої повсякденності та виокремлено її характерні особливості, визначено роль і місце повсякденності в текстах різних жанрів. Проаналізовано теорію габітусів П. Бурдьє і можливість її використання в дослідженні поетики повсякденності.У другому розділі «Специфіка компаративного осмислення повсякденності у творах художньої літератури» розглянуто особливості розвитку сучасної жіночої прози як української, так і польської.Встановлено, що в центрі повсякденності, представленої як І. Роздобудько, так і М. Ґретковською, знаходяться жіночі та чоловічі образи. Повсякденності, змодельованій на сторінках текстів І. Роздобудько, притаманний національний колорит, а М. Ґретковської – універсальність і національна нейтральність. Спільною рисою повсякденності, відтвореної обома письменницями, є людиноцентричність.З’ясовано, що у повсякденності, змодельованій на сторінках «Ґудзика» І. Роздобудько і «Фаворитів» М. Ґретковської, має місце карнавалізація. Карнавалізована повсякденність в обох письменниць символічна, іронічна, парадоксальна, амбівалентна. Відмінним є те, що повсякденність, змодельована І. Роздобудько, є поетично-ліричною, а М. Ґретковською – натуралістичною, епатажною.У третьому розділі «Основні складові поетики повсякденності у творах І. Роздобудько та М. Ґретковської» досліджено шляхи, текстові стратегії, прийоми та засоби художнього моделювання повсякденності. Також окреслено спорідненість і відмінність осмислення повсякденності у творах І. Роздобудько та М. Ґретковської на прикладі інтермедіальності.Проаналізовано художнє відображення таких категорій тілесності (найяскравіше представлених у «Фаріде» І. Роздобудько та «Фаворитах» М. Ґретковської): краса, пам’ять, страждання, кохання, смерть.Після порівняння особливостей художнього моделювання простору повсякденності, наявних у романах І. Роздобудько («Ґудзик», «Шості двері») і М. Ґретковської («Полька», «Космітка»), доведено, що простір представлений у таких вимірах: фізичний простір, внутрішній (психологічний), перцептивний та віртуальний.Травматичні події зумовлюють бажання втечі героїні «Шостих дверей» І. Роздобудько до паралельної реальності. Реальний та ірреальний світи, змодельовані обома авторками, творять цілісну нерозривну повсякденність романів.Досліджуючи кінопоетику в «Фаріде» та «Шостих дверях» І. Роздобудько, а також у «Фаворитах», «Космітці» та «Польці» М. Ґретковської, за основу були взяті елементи кінопоетики, які виокремила в літературному творі А. Покулевська: монтаж, кадр (мізансцена), план, ракурс, ритм. Проаналізовано художнє відображення звуку, яскраво представленого на сторінках текстів обох авторок.Висновки, зроблені на підставі дослідження, можуть стати підґрунтям для узагальненого теоретичного опису поетики повсякденності, а також можуть бути використані для подальшого вивчення і зіставлення української та польської літератур, у спецкурсах із історії української та польської літер

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат