Дисертацію присвячено підвищенню ефективності відновленнярепродуктивної функції в програмах допоміжних репродуктивних технологій ужінок з безпліддям, із прогнозованою бідною відповіддю яєчників, шляхомрозробки та впровадження диференційованого підходу до протоколівконтрольованої стимуляції яєчників у цих жінок.Для вирішення поставленої мети були визначені такі завдання: провестиретроспективний клініко-статистичний аналіз соматичного та репродуктивногоанамнезу у жінок з безпліддям для виявлення факторів прогнозування ризикурозвитку бідної відповіді в програмах допоміжних репродуктивних технологій(ДРТ); дослідити вихідний гормональний статус у досліджуваних пацієнтокперед програмою ДРТ; оцінити показники гонадотропної стимуляції таіндукованого фолікулогенезу у досліджуваних пацієнток; дослідити зміни вкількісному та якісному складі ооцитів та ембріонів при застосуваннірекомбінантних та сечових гонадотропінів для контрольованої стимуляціїсуперовуляції у обстежених жінок та оцінити ускладнення; розробити,впровадити та довести клінічну ефективність алгоритму диференційованогопідходу до протоколів контрольованої стимуляції яєчників у жінокрепродуктивного віку з прогнозованою бідною відповіддю яєчників в програмахДРТ.Дослідження проведені в Клініці репродуктивних технологійНаціонального університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, набазі Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини заперіод з 2019-2022 рр. Дослідження проведено в три етапи, до дослідженнязалучено 145 жінок ретроспективно та 180 жінок проспективно, які плануваливагітність протягом 2019– 2022 років.На І етапі ретроспективного дослідження проведено клініко-статистичнийаналіз амбулаторних карт 100 жінок у віці від 25 до 42 років з безпліддям різногогенезу і бідною відповіддю яєчників на стимуляцію в програмах ДРТ– основнагрупа. Контрольну групу (КГ) склали 45 жінок у віці від 25 до 42 років збезпліддям з нормальною відповіддю на стимуляцію в програмах ДРТ. Дані дляретроспективного дослідження були надані архівом клінічної бази кафедриакушерства, гінекології та репродуктології Київським міським центромрепродуктивної та перинатальної медицини.На ІІ етапі проспективного дослідження було клінічно обстежено 140жінок репродуктивного віку які планували вагітність методом ДРТ та мали ванамнезі «слабку» відповідь яєчників на стимуляцію гонадотропінами-основнагрупа (ОГ). Контрольну групу (КГ) склали 40 пацієнток з безпліддям без ризикуслабкої відповіді на контрольовану стимуляцію суперовуляції (КССО). Залежновід гормональної терапії в протоколі ДРТ (IVF/ICSI) у подальшому дослідженні,обстежених пацієнтів ОГ розділили на такі групи. Основна клінічна І група - 75жінок, у яких контрольовану стимуляцію суперовуляції проводили сечовимигонадотропінами (лМГ) в протоколі із застосуванням антагоністів гонадотропінрелізинг-гормонів (ант-ГнРГ). ІІ група (порівняння) - 65 жінок, у якихстимуляцію суперовуляції проводили за аналогічною схемою рекомбінантнимигонадотропінами (р-лФСГ).На ІІІ етапі проспективного дослідження проведено оцінку клінічноїефективності застосування запропонованої контрольованої стимуляціїсуперовуляції у жінок І групи та нами проведено спостереження за перебігомвагітності, пологів та станом новонароджених у цій групі.Результати І етапу дослідження показали, що аналіз соматичного тарепродуктивного анамнезу у пацієнток з різним оваріальний резервом давможливість виявити фактори ризику прогнозованої слабкої відповіді яєчників настимуляцію гонадотропінами, а саме: - старший репродуктивний вік (36,4±3,6років); - висока частота недостатності гормональної функції яєчників 74 (74,0%);- висока частота запальних захворювань яєчників 62 (62,0%); - високачастота оперативних утручань на органах малого таза і, як наслідок, змінакровопостачання коркового шару яєчників, зменшення обсягу строми і редукціяфолікулярного запасу - одностороння оваріоектомія в 32 (32,0%) випадках тарезекції яєчників - 27 (27,0%) випадках.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат