У дисертаційній роботі представлені результати клініко-лабораторного обстеження хворих на хронічний риносинусит, який є широко поширеним в популяції. За даними статистики, близько третини звернень пацієнтів до сімейного лікаря в США становлять запальні проблеми дихальних шляхів. З них діагноз гострого риносинуситу або загострення хронічного встановлюють понад 35%. Хронічний риносинусит є багатофакторним за етіопатогенезом. Лікування згідно стандартних протоколів без урахування особливостей причин та механізмів розвитку захворювання не завжди є ефективним, що обумовлено відсутності єдиного підходу до якісної діагностики, яка полягає в обовʼязковому визначенні ендотипу захворювання. Так, у якості базового лікування будь-якої форми ХРС прийнято застосовувати топічні кортикостероїди та іригаційно-елімінаційну терапію ізотонічним сольовими розчинами в формах назальних спреїв. А при клінічній невдачі - застосовують хірургічне лікування за малоінвазивними методиками функціональної хірургії порожнини носа та навколоносових синусів (FESS). Зважаючи на вищезгадані факти, наразі існує різка потреба в пошуках діагностично значущих та одночасно доступних методах визначення ендотипу ХРС, при використанні яких у лікарів буде можливість високоякісно надавати медичну допомогу. Концепція дисертаційної роботи полягала в тому, що визначення значення діагностування еозинофілії в сироватці та назальному секреті у пацієнтів в порівнянні з гістоморфологічним заключенням післяопераційного біоптату надасть необхідні дані для оптимізації лабораторної діагностики різних ендотипів хронічного риносинуситу з метою покращення етіопатогенетичного підходу до лікування. Мета роботи: Визначити діагностичне значення визначення рівня еозинофілів в сироватці крові та назальному секреті у пацієнтів з різними гістоморфологічними ендотипами хронічного риносинуситу. Методи дослідження: проспективне дослідження, загальноклінічне, отоларингологічне, ендоскопічне, рентгенологічне, лабораторні методи дослідження (визначення загального IgE, еозинофілів в крові, еозинофільного катіонного білку, еозинофілів за даними назоцитограми, специфічного IgE до амброзії та Alternaria) статистичні методи обробки інформації.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат